Під головуванням Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю відбулась міжвідомча нарада щодо забезпечення прав цивільних осіб з інвалідністю

13 Липня 2020 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Під головуванням Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю відбулась міжвідомча нарада щодо забезпечення прав цивільних осіб з інвалідністю, інвалідність яких настала внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я під час проведення бойових дій на сході України, в якій взяли участь представники та представниці Мінсоцполітики, Мінветеранів, Нацполіції, громадянського суспільства, а також Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю.

Тетяна Баранцова наголосила, що метою наради є визначення основних перешкод, з якими зіштовхуються вищеназвані особи під час підтвердження відповідного статусу та пошук шляхів вирішення. На прикладі дівчинки Меланії з Маріуполя, яка зазнала ушкоджень під час обстрілів міста в 2015 році, пані Уповноважена розповіла про основні труднощі таких людей. Зокрема, впродовж двох останніх років родина дівчинки не може отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від боєприпасів.

Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич наголосив на єдиній законодавчій можливості захисту цивільних постраждалих осіб, у виробленні якої він брав участь. Він звернув увагу на необхідність спростити процедуру підтвердження зв’язку інвалідності з пораненнями: «Люди не повинні кілька років шукати одну довідку по різних правоохоронних відомствах щоб отримати гарантований державою захист».

Директор громадської організації “Ерлайт” Ігор Мірошниченко розповів, що за різними оцінками, за 6 років війни в Донецькій та Луганській областях поранень зазнало від 5 до 9 тисяч цивільних осіб, проте більш детальна статистика відсутня. Інші статистичні дані, зокрема щодо встановлення інвалідності, теж є дуже приблизними. Так, за даними міжнародних організацій, це не більше півтори тисячі осіб. Не дивлячись на такі цифри, наразі лише в 106 випадках вдалось підтвердити зв’язок інвалідності цивільних осіб з пораненнями, отриманими від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння. Головною проблемою, на думку громадського діяча, є документування відповідних випадків. Виникають проблеми із помилками в документах, наприклад написано у медичній виписці, що поранено ліву ногу, а насправді праву. Мірошниченко Ігор стверджує, що люди з інвалідністю часто впродовж кількох років чекають на виписку з ЄДРР та на висновок експерта.

Аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини, програми USAID «Права людини в дії» Богдан Мойса розповів й про інші проблеми. Наприклад, захист людей, які отримали поранення в населених пунктах, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, про становище осіб, які втратили здоров’я безпосередньо непов’язані з пораненнями, зокрема загострення захворювань чи поява нових через умови в яких проживали люди, отримані внаслідок стресу. Також аналітика турбують питання залежності отримання особою реабілітаційних засобів від скоєння нею кримінального правопорушення.

Представник Національної поліції України Калантай Ігор розповів, що більшість кримінальних проваджень щодо поранень, які були відкриті поліцією, наразі розслідуються Службою безпеки України, оскільки вони кваліфіковані як терористичний акт. Проте в перші роки військового конфлікту відсутність єдиної схеми вплинула на збільшення тривалості кримінальних проваджень.

Національна поліція володіє інформацією щодо кількості поранених дітей. Зокрема, відкрито 113 кримінальних проваджень, 31 з яких займається поліція, щодо 136 постраждалих дітей, з яких 39 дітей загинуло. По 13 провадженням відсутня можливість працювати, оскільки ситуації відбулись на окупованих територіях і заявники також перебувають там.

Учасники та учасниці наради проговорили низку ймовірних варіантів вирішення питань, зокрема впровадження «єдиного вікна» для постраждалих для спрощення збору документів; можливості збирати відповідні документи не особою, а міжвідомчою комісією, хоча наразі цей варіант з точки зору кримінального законодавства видається неможливим; відмовитись від обов’язковості надання витягу з ЄДРР, підтвердження зв’язку судом тощо.

Впродовж найближчих днів будуть опрацьовані різні варіанти вирішення озвучених проблем та на наступне засідання, що має відбутись найближчим часом, будуть запропоновані конкретні шляхи вирішення питань, зокрема зміни до нормативно-правових актів.

На завершення наради, Уповноважена наголосила на необхідності системної, спільної роботи в напрямі забезпечення прав постраждалих внаслідок збройного конфлікту.

Джерело