— До 16 років була цілком здорова дівчина, займалася танцями. Тоді усього за місяць усе різко змінилося. Почалося з того, що на занятті з танців не змогла тримати рівновагу. Через кілька днів з’явився головний біль, не покидало відчуття втоми. Ще за три тижні оніміла ліва частина тіла й обличчя. У лівій руці не могла нічого втримати, навіть кулак стиснути не виходило. Щока оніміла, губи. Батьки відвели до невролога. Той направив на МРТ. Результати показали розсіяний склероз, — розповідає 24-річна Олександра Литвиненко з Одеси.
Олександра має інвалідність третьої групи. Рецидиви трапляються двічі-тричі на рік. Тоді проходить курс гормональної терапії. Приймає препарати для судин, імунітету й сечового міхура.
— Розсіяний склероз — це хронічне захворювання, за якого імунна система починає атакувати нервові волокна головного й спинного мозку. Ця хвороба є найпоширенішою серед молоді причиною інвалідності, не пов’язаної з травмами. Виникає розсіяний склероз переважно у віці 20–40 років. Більше схильні до нього жінки: хворіють удвічі-утричі частіше, — каже невролог 59-річна Світлана Федорчук із Києва.
Які причини зумовлюють розвиток розсіяного склерозу, невідомо. Вважають, що існує генетична схильність до цієї хвороби. У якийсь момент в імунній системі відбувається збій: замість того, щоб убивати вірус, вона атакує центральну нервову систему й виробляє аномальні білки. Усе це призводить до гострого запалення, що згодом стає хронічне.
— Першим симптомом є постійна втома, депресія. Характерні також запаморочення, порушення рівноваги й координації рухів, сильний головний біль, незграбна й невпевнена хода. Усі це не надто насторожує, тому на початкових стадіях хвороба залишається непомічена.
Зір поступово стає розмитий. Око болить, коли рухається. Картинка перед очима двоїться. З’являється відчуття, ніби в очі насипали піску. Усі ці симптоми можуть виникати як в одному оці, так і в обох.
Із часом у хворих виникає оніміння й поколювання в руках і ногах, обличчі чи тулубі. Неприємні відчуття можуть турбувати як з однієї сторони, так і з обох. В одних хворих м’язи слабнуть, в інших — ніби “заклякають”.
При нахилі голови вперед з’являється біль у спині, що поширюється в напрямку зверху-вниз і може віддавати в ноги. Відчувається він як удар електричним струмом.
Виникають і проблеми з пам’яттю. Проявляються вони по-різному: одним складно стає запам’ятовувати нову інформацію, інші під час розмови не можуть згадати потрібне слово. Мовлення теж порушується: стає нечітке, нечленороздільне, — додає Федорчук.
— Характерні для розсіяного склерозу також нетримання сечі, або, навпаки, затримка сечовипускання, частіші позиви. У багатьох хворих виникають проблеми з кишечником: запори чи нетримання.
Підтверджують діагноз при розсіяному склерозі на основі результатів МРТ. Лікар може призначити також додаткові методи обстеження, зокрема спинномозкову пункцію, реєстрацію викликаних потенціалів мозку, аналізи крові.
— Розсіяний склероз — захворювання невиліковне. Терапію призначають, щоб полегшити симптоми й сповільнити прогресування. В основі її препарати, що знижують активність імунної системи проти нервових волокон і блокують процес утворення аномальних білків.
У період рецидиву призначають високодозову гормональну терапію. Використовують також процедуру, за якої кров очищують від токсинів і “шкідливих” антитіл.
— Лікування слід розпочати якомога раніше. Адже навіть якщо у хворого немає яскраво виражених симптомів, кількість пошкоджених нервових волокон не припиняє зростати, — каже Світлана Федорчук.