Як школа в Дніпрі навчає дітей з аутизмом

29 Січня 2019 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Нещодавно ми опублікували репортаж з 28-ї школи з російською мовою навчання у Дніпрі, в якій навчаються діти з розладами аутичного спектру.

Чимало фотографій не увійшли в ту публікацію, тож ми вирішили зробити окрему добірку.

Шестикласник Тимофій з асистенткою вчителя

Офіційно інклюзія у 28-ій школі почалася у 2012 році (до того були один учень на візку і один – з легкою формою РАС без асистента).

Асистентка вчителя Лілія Михайлівна наголошує, що дитина не винна, що в неї агресія. Така поведінка закріпилася, бо нею можна було задовольнити потреби. А інших способів дитину не навчили. У таких випадках потрібна адаптація.

Четверо асистентів учителя в цій школі – поведінкові аналітики. Це дозволяє їм краще розуміти поведінку дітей і впливати на неї.

Учня спершу ведуть не в клас, а в ресурсну кімнату та вмикають таймер. Таймер показує, скільки й за яку винагороду учень може сидіти спокійно. Можливо, за хорошу поведінку він збиратиме жетони, а потім отримає сік.

Застосунок, що допомагає дітям вивчати послідовність дій у певних ситуаціях

У школі є кілька ресурсних кімнат. Вони потрібні для того, щоб проводити з дітьми з ООП додаткові заняття, а також слугують простором, куди можна відвести дитину, якщо на уроці щось пішло не так. Таким чином дитина, не привертаючи уваги однокласників і не зриваючи урок, має можливість заспокоїтись.

Тимофій у ресурсній кімнаті

Одна з ресурсних кімнат. Фото надано школою

У Максима ніколи не було агресії чи руйнівної поведінки, але він міг раптово розплакатися або лягти на підлогу.

Другокласник Максим на уроці з асистенткою вчителя

Підказка для Максима

Серед 32-х дітей у другому класі є ті, які не хочуть сидіти з Макисимом за одною партою, і вчителька приймає таке рішення. Але є також ті, хто хочуть бути поряд і допомагати.

До уроку математики Максим готується самостійно і без підказок відкриває підручник на потрібній сторінці.

Вову легко впізнати за навушниками. Темні й масивні, вони потрібні йому не для музики, а навпаки для того, щоб відмежуватися від звуків, до яких він вразливий.

Четверокласник Вова з друзями

Хлопець спілкується з дітьми через ігри.

Коли Вова не хотів на урок або втомлювався – починав сміятися і зривав заняття. Тоді асистентка вчителя Тетяна вирахувала, що десять хвилин він може сидіти спокійно і на дев’ятій сама виводила його з класу. “І так це вже була моя ініціатива, а не його. Поступово я збільшувала час у класі й зараз ми сидимо вже весь урок”.

Тепер, якщо Вова втомлюється – то показує це за допомогою карток. Замість кричати – викладає “Я хочу відпочити”. Через плече у нього перекинута сумка з наліпками, де можна скласти таке речення.

На полях – кілька малюнків, які означають правильну поведінку: “сидіти тихо” чи “скласти руки на парті”. За потреби Тетяна показує на малюнок, і Вова слухняно виконує вказівку. За кожну правильну поведінку чи виконане завдання він отримує крапку в крузі. Коли всі круги заповнені, на нього чекає винагорода – похід у магазин.

Весь урок Вова проводить тихо і в своєму темпі, але записує і рахує все те саме, що й решта учнів. Інколи йому допомагає знайти потрібний номер чи сторінку сусід за партою.