Де людині з інвалідністю відремонтувати візок?

17 Листопада 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

У Вінниці нема жодного сервісного центру для ремонту інвалідних візків іноземного виробництва. Люди з інвалідністю пропонують вихід із ситуації. Чи дослухаються до них?

На знімку:

Рік тому Юрій Цвіркун ще виїжджав на своїй “Мейрі”, відтоді “віз” — на приколі, зламалася шестерня рульового редуктора

Тетяні Вінницькій тільки фото нагадує, що колись виїжджала на візку.

Людей на інвалідних візках стало більше, бо в країні війна. З Донбасу повертається немало скалічених. Навіть такі прості засоби пересування ламаються. Де їх ремонтувати? Вінничанин Юрій Цвіркун, який не вперше зіткнувся з такою проблемою, назвав прізвища не менше десяти осіб, чиї візки нині на приколі.

П’ять років служив надійно

У Юрія Цвіркуна електровізок марки “Meyra” німецького виробництва. Купив за власні кошти. До того ним користувалася інша людина. Заплатив п’ятсот доларів. Каже, п’ять років “німець” служив надійно. Торік вийшла з ладу електроніка. Треба було ремонтувати пульт управління. Майстра знайшов через знайомих. Той допоміг. Оцінив роботу у 1,5 тисячі гривень. Його пенсія не набагато більша від названої суми, довелося платити.

— Нині мій “віз” на приколі з іншої причини, — розповідає чоловік. — У рульовому редукторі полетіла шестерня. Звертався до нашого сервісного центру на Вінницькому протезному заводі. Сказали, що на їхній базі виготовити не можуть. Я раніше працював на електроламповому. Знаю багатьох хороших токарів, фрезерувальників. Ніхто не взявся за таку роботу. Може, тому, що шестерня не з металу — з текстоліту.

Пан Юрій спробував ще один варіант. Розшукав контакти інженера київського заводу “Артемзварка”. На цьому підприємстві виготовляють інвалідні візки. Сфотографував зіпсовану шестерню і надіслав електронною поштою. Відповідь з Києва розчарувала. “Повідомили, що на їхній базі не роблять такого, — каже співрозмовник. — Можливо, й так. А може, не хочуть гратися. Хто я для них?”

Хоч у металобрухт здавай

У ще однієї мешканки обласного центру Тетяни Вінницької два електровізки. Обидва несправні. Каже, лежать купою металобрухту. В одному не працює пульт управління, другий без акумуляторів.

— Знайомий пробував ремонтувати пульт, без програми нічого не вийшло, — розповідає жінка. — А де її взяти? Візок американський. Радили іншого майстра. Дорого платити. Не з моєю пенсію у тисячу гривень.

Візок Тетяні подарували родичі. Купили за власні кошти. Добре служив. У неї є ще один. Також іноземного виробництва. Отримала у подарунок. Не користується, бо нема акумуляторів. “Один акумулятор кислотний коштував не менше 1,5 тисячі гривень, — уточнює пані Тетяна. — Може, нині вже більше потрібно заплатити. Для мого візка треба два. Гелієві ще дорожчі, приблизно удвічі. Нема грошей, щоб купити”.

З такої само причини — відсутність акумуляторів — не може користуватися візком Анатолій Яцуба з Хмільника. Каже, заплатив 1,5 тисячі гривень за підзарядний пристрій, а виявилося, що акумулятори не придатні для підзарядки. Ремонту електроніки потребують візки двох його землячок — пані Ніни та Лесі, а також пана Володимира з села Митник Хмільницького району. З такою проблемою стикається кожен, хто користується електровізком.

В Анатолія Яцуби перша група інвалідності. Понад 20 років пересувається на візку. У чоловіка хворі ноги. Раніше за медичними показниками входив у перелік тих, кому держава надавала електровізок безплатно. Тепер ситуація змінилася. “Якщо в тебе здорові руки, маслай колеса руками, — каже спересердя чоловік. — Електровізок таким не дають. Тільки механічний”.

У згаданої вище вінничанки пані Тетяни хворий хребет, але руки служать жінці. Їй також відмовили в отриманні електровізка за державний кошт. Така само ситуація у Юрія Цвіркуна.

Писав депутату, міністру…

Юрій Цвіркун висловив пропозицію, як можна налагодити справу ремонту візків. Чому б не створити сервісний центр на одному з працюючих підприємств? Там, де належна база, де є спеціалісти. Вінницька ГО людей з інвалідністю “Гармонія” теж могла б зайнятися цією справою. “Наскільки мені відомо, “Гармонія” має два верстати — токарний і фрезерувальний, — каже пан Юрій. — Знайти токаря, фрезерувальника, електронника, укласти з ними договір і налагодити ремонт”.

За його словами, “Гармонії” допомагають багато спонсорів. Якщо привернути увагу до проблеми, можливо, знайшлися б ті, хто взявся б фінансувати майстрів.

— Писав про це у Фейсбуці своєму сусідові по мікрорайону, нині він міністр соціальної політики, Андрію Реві, — розповідає Юрій Цвіркун. — Казав народному депутату України Сергію Кудлаєнку. Депутат погодився, що справа варта уваги. Пообіцяв вивчити її детальніше.

ДОВІДКОВО

Поки у Вінниці інваліди шукають, де полагодити своїх залізних коней, у Білій Церкві на Київщині вже організували ремонт. Про це розповів візочник з Хмільника колишній афганець Григорій Яремчук.

— Сервісний центр з ремонту електровізків у Білій Церкві організували за підтримки меценатів з Канади, — каже пан Григорій. — Було це років 5–6 тому. Я випадково познайомився з керівником центру Валентином Ляшенком. Не знаю, яка ситуація нині, але тоді у них було все організовано найкращим чином.

За словами співрозмовника, у Вінниці могли б взятися за справу в технічному університеті. На практиці ремонтували б системи електроніки. До того ж університет має технічну базу. На ній можна лагодити деталі, механізми.

Ремонтом пультів займається у Києві інвалід на візку Олексій Борисович. Про це також повідомив Григорій Яремчук. Назвав контактний телефон киянина — 050-540-29-01.

КОМЕНТАР

Великий вибір з гарантією і ремонтом

Керівник відділу обслуговування осіб з інвалідністю Вінницького обласного департаменту соцполітики Майя Комісарчук:

— Держава надає безплатно інвалідні візки тим особам, які пройшли медичну комісію і яким встановлені показання для отримання такого засобу пересування. У кожному районному відділі є працівник, за яким закріплено обов’язки з оформлення документів на отримання інвалідних візків. Вітчизняні виробники пропонують широкий вибір моделей. На свою продукцію вони дають гарантію обслуговування, ремонту. За ремонт візків, придбаних інвалідами за власні кошти чи подаровані спонсорами, зрозуміло, держава не може відповідати. Мабуть, необхідно звертатися до виробників. У нашій області нема сервісного центру, де ремонтують імпортні візки.

Віктор СКРИПНИК.

Фото надані автором.

Голос України