Новий тріумф паралімпійця

3 Жовтня 2016 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Чому переможця Паралімпіади-2016  його рідне село в Україні готове на руках носити

У маленькому селі Горностаївці, що в Новотроїцькому районі Херсонщини, дітлашня й підлітки тепер не бешкетують і не палять по кутках чи пиячать знічев’я. У них є інша, куди важливіша справа: вільний час вони присвячують ФУТБОЛУ. Адже мають на очах приклад, що надихає: їх земляк Іван Доценко став двічі чемпіоном Параолімпійських ігор. У Лондоні він у складі української футбольної команди виборов срібло, а в Ріо-де-Жанейро – золото! І став для земляків справжньою легендою: вони вже пропонують встановити Іванові пам’ятник, і присвоїти звання почесного громадянина району.

Іван Доценко всім своїм життям доводить, що успіхи не минають цілеспрямованих та наполегливих. Маючи вроджену ваду руки, хлопець грав у футбол з шести років. Негаразди зі здоров’ям аж ніяк не завадили йому стати нападником у місцевій команді другої ліги «Мир» – однойменною з місцевим господарством, яке очолює його батько, також Іван Іванович Доценко. Бажаючи полегшити його ношу, і також брати участь в управлінні підприємством, Іван Доценко- молодший здобув дві вищі освіти – юридичну та агрономічну. І попри напружений графік на роботі та фізичні навантаження, футболу не відцурався, вдруге поїхавши на Параолімпіаду у далеку Бразилію.

– До Ріо сина не супроводжували – господарство у жнива не кинеш. Та за матчами, в яких грав Іван, спостерігали по телевізору, і щодня йому телефонували. Він нас заспокоював: умови для життя й тренування хороші, харчування відмінне. Але нас із дружиною неспокій не відпускав: все ж таки у Бразилії і спечно, і різниця в часі велика. Як приїхали, побачили, що на Параолімпіаді син правді виклався на повну: схуд на чотири кілограми, – розповідає батько чемпіона.

Щоправда, горностаївський переможець Паралімпіади-2016  зіркової хвороби не підхопив, і відпочивати на лаврах не збирається. Вже наступного дня після свого приїзду Іван за звичним графіком тренувався на сільському стадіоні. А за якийсь тиждень вийшов на матч «Миру» (неодноразового переможця, срібного та бронзового призера чемпіонатів області) із командою другої ліги «Арсенал-Київщина». Гра виявилася дуже видовищною: подивитися її прийшла чи не вся Горностаївка, та ще й багато люду з сусідніх сіл. І звичайно, увага понад тисячі глядачів була прикута саме до форварда. Іван Доценко сподівань не зрадив: вже у першому таймі елегантним фінтом закотив м’яча до воріт суперників, а в другому виборов ще одне очко. Що тоді робилося на стадіоні, годі описати словами – Іванові фанати били в барабани, дмухали у дудки, підскакували на стільцях, і аж ревіли від захоплення. Успіх нападаючого так надихнув команду, що інші гравці «Миру» забили «Арсеналу-Київщина» ще два голи, і переможно завершили матч із рахунком 4:0.

– Іван за натурою переможець. Він змалечку буквально схоплював на льоту усі тактичні хитрощі, вміє відчувати малюнок гри, прогнозувати дії суперника. Вважаю, він ще не раз порадує нас досягненнями у великому спорті – і не тільки паралімпійському, – переконаний перший тренер чемпіона Володимир Оробко.

…З нагоди тріумфального повернення сина та успіху його команди Іван Доценко-старший накрив для земляків гарний стіл. Доценко-молодший на подячний бенкет після гри також прийшов. Але тільки для того, щоб прийняти привітання друзів та випити склянку води. Іван поспішав до родини: адже в ній підростає малий Альошка, якому тільки нещодавно рік виповнився. Втім, у селі не сумніваються: і йому судилося футболістом бути.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ

Голос України