У Мистецькому Арсеналі обговорювали проблеми людей з особливими потребами

23 Вересня 2013 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

17 вересня в «Мистецькому Арсеналі» в рамках соціальної програми Інноваційного освітнього проєкту для дітей та підлітків «АРСЕНАЛ ІДЕЙ» відбувся круглий стіл на тему «Музей, відкритий для всіх: культура без обмежень», в якому взяла участь заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак.

Організаторами дискусії стали Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» і Благодійний фонд «Мистецький Арсенал».

До участі у роботі круглого столу було запрошено керівників міністерств і відомств, музейних інституцій, фондів, громадських об’єднань, науковців, які прагнуть об’єднати зусилля навколо вирішення проблеми соціокультурної реабілітації та інтеграції у соціальний простір людей з особливими потребами через забезпечення доступу до культурної спадщини.

Круглий стіл розпочався тематичним авторським перформансом від переможця проєкту «Танцюють всі!-4» Василя Козара, який на благодійних засадах проводить в «АРСЕНАЛІ ІДЕЙ» щотижневі навчання для дітей з обмеженнями слуху.

Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко, відкриваючи круглий стіл, привітав організаторів і гостей заходу. Він зазначив, що такий проєкт має стати постійним, адже він має на меті, аби кожна дитина почувала себе гармонійно в суспільстві.

Він зауважив, що дитина-інвалід є нині найбільш дискримінованою категорією дітей. На сьогодні найпоширеніша практика щодо них – це відправлення до інтернату. Хоча увесь світ визнав дітей-інвалідів обдарованими. І щоб знайти до них підхід, потрібне двостороннє спілкування. Адже за умови необхідної педагогічної роботи 40% таких дітей могли б навчатися у звичайних школах. «У контексті цієї ситуації те, що робить «Мистецький Арсенал» – це величезний крок уперед, і за це йому глибока вдячність», – наголосив Юрій Павленко.

Заступник голови Національної ради Лариса Мудрак,  підтримала основні тези свого колеги. Виступаючи під час круглого столу, вона зазначила: «Ми сюди прийшли з відкритим серцем. І це та дорога, якою вирішується багато справ. Дуже приємно, що вирішує їх саме громада. Велика подяка «Мистецькому Арсеналу», адже не кажучи про мистецький простір, яким він опікується, стає гордістю нашої держави, здійснюючи такі соціальні проєкти. Ви це робите не тому, що є закон, постанова чи наказ, ви це робите з відкритим серцем».

Лариса Мудрак зауважила, що підхід до забезпечення потреб людей з особливими потребами – це яскравий лакмус прогресивності всього суспільства, і не лише українського. Він відображає стан розвитку, культури, духовності, стан гідності особистості в суспільстві.

Заступник голови Національної ради розповіла про пріоритети розбудови інформаційного суспільства, які існують на сьогодні в європейських країнах: розвиток нових медіа, захист дітей в телебаченні і радіомовленні від потенційно шкідливого контенту і підходи до регулювання в умовах розвитку Інтернету.

«В Україні дуже багато залежить від громади. І громада повинна це розуміти, – підкреслила Лариса Мудрак. – Національна рада дуже багато робить у цьому напрямку. Було багато рішень, звернень, пропозицій – реалізується тільки те, що вчасно, вміло, якісно зініційовано». Вона навела приклад, коли 2010 року за ініціативи Громадської ради при Національній раді й регуляторного органу, а також громадських організацій, відбувся круглий стіл щодо забезпечення доступу людей з особливими потребами до телебачення і радіомовлення. І через невеликий час з’явилися титри і субтитри під час президентських звернень на телеканалах.

Лариса Мудрак поінформувала про норми регулювання телебачення і радіомовлення  у питаннях забезпечення потреб людей з вадами слуху і зору, які існують в різних країнах. Із 43 країн лідерами щодо абсолютної державної підтримки на 100 відсотків є лише три країни – Франція, Велика Британія і Голландія.

Наприклад, Франція – лідер із просування національного продукту, а також підтримки різних соціальних груп, у програмах є субтитрування і рухомий рядок. Також там є кодований доступ програм для людей з вадами зору.

«Все залежить від ініціатив, від самих мовників, їхньої доброї волі й бажання підтримувати. І лише на цьому пов’язана підтримка держави. Регулювання з точки зору примусу –  неефективне», – наголосила вона.

Підсумовуючи, заступник голови Національної ради додала, що дуже багато залежить також від лобістських організацій. Наприклад, у Франції саме громадська організація, яка захищає права людей з вадами зору, була ініціатором щодо вироблення підходів до забезпечення прав  цих людей.

Своїми думками з обговорюваних питань поділилися також Ганна Рудик, заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Андрій Шевцов, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри ортопедагогіки та реабілітології НПУ ім. М.Драгоманова, президент ВГО «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики», Євгенія Синьова, професор, завідувач кафедри тіфлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова, Лідія Чекмарьова, директор Центру лікувальної педагогіки «Сонячне подвір’я», Ганна Любаренко, директор громадської організації «Відчуй» та інші.
Організатори заходу Наталія Заболотна, генеральний директор Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» і Ольга Вієру, директор Благодійного фонду «Мистецький Арсенал», керівник проєкту «АРСЕНАЛ ІДЕЙ» висловили  вдячність усім, хто підтримав проєкт.

www.nrada.gov.ua