«Блакитний день»: в Одесі обговорили проблеми дитячого аутизму

8 Квітня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

На сьогоднішній день у всьому світі спостерігається стрімке зростання кількості дітей з аутизмом. Світова статистика каже, що одна дитина зі ста народжується з розладом аутичного спектру. За словами доцента кафедри медичної психології Одеського національного медичного університету, керівника центру аутизму КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Оксани Кривоногової, до закладу щодня звертається щонайменше одна дитина, а буває і більше. Багато аутистів залишаються невиявленими, ходять у звичайні школи, де їх просто вважають дивакуватими, не такими як усі.

Одна з проблем у роботі з «особливими» дітьми – це пізнє звернення батьків, після 3-х років, коли спостерігаються доволі серйозні порушення поведінки. Проте фахівці стверджують: якщо діагностувати розлад своєчасно та одразу включити дитину в систему прогресивної допомоги, вона отримає шанс прожити повноцінне життя.

Правильно організована поведінкова терапія діє у 100% випадків, наголошує О. Кривоногова. У центрі аутизму в Одесі проводять терапію раннього втручання дітям у віці 0-3 років. Працівники центру пройшли стажування з поведінкової терапії з нідерландськими експертами. А от ефективність дельфіно- та іппотерапії науково не підтверджена, хоч і коштує достатньо дорого. Такі заняття можна просто включати в комплекс допомоги дітям-аутистам.

«Розлад аутичного спектру має генетичну природу. Людина може бути носієм цього гену та передати його наступному поколінню. Але деякі фізичні чи психологічні стресові фактори (інтоксикація, пошкодження під час пологів, зниження імунітету тощо) можуть «запустити в дію» цей ген», – зазначила фахівець. – У Харківському генетичному центрі батьки можуть визначити лише ймовірність народження дитини з аутизмом. Проте виявити розлад аутичного спектру під час вагітності неможливо».

Ранньому виявленню аутизму повинні сприяти медпрацівники пологового будинку, поліклініки, сімейні лікарі. Адже ризиком у розвитку аутизму може бути дитяча асфіксія або труднощі в пологах.

О. Кривоногова підкреслила, що діти з аутизмом дуже відрізняються один від одного. Дехто має розлад інтелектуального характеру, тобто йому складно адаптуватися у суспільстві, у нього вузькі інтереси. А дехто взагалі не розмовляє, не дивиться в очі. Тому психологічну діагностику треба проводити обов’язково, аби визначити, у якій сфері у дитини є порушення.

«Змінювати аутиста не треба. Необхідно надіти «ауті-окуляри», щоб дивитися на світ його очима. Аутисти живуть у власному світі, який відрізняється від нашого, тому ми маємо спробувати зрозуміти їх», – акцентувала психолог.

Такі діти потребують супроводження, але не обов’язково медичного. Їм необхідна допомога в адаптації у суспільстві. Так, у комунікації з ними можуть використовуватися альтернативні засоби – картинки, додатки в айпаді та ін. Дуже велике значення має педагогічне супроводження, але, за словами О. Кривоногової, перед тим, як почати практику інклюзивної освіти, наше суспільство повинно бути готовим. Інші діти та їх батьки мають зрозуміти, чому дитина з аутизмом буде навчатися у звичайній школі, разом з ними. З цією метою проблеми аутизму щомісяця обговорюються в Одеському Медіні у форматі «батьківського клубу». Наступні збори відбудуться 25 квітня.

Одеська ОДА