Маразм або необхідні заходи?

16 Березня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Нещодавно спілкувався зі знайомим, який повідомив, що знову настав час оновлювати групу, щоб отримувати пенсію по інвалідності. Групу він має не перший рік, не буду перераховувати причини, за якими він її отримав, адже це не суттєво, але ця зустріч навела мене на думку, чому в нашій країні стільки бюрократії? Пишу це для того, щоб звернути увагу людей і підняти це питання.

Невже для того, щоб підтвердити, що людина інвалід – необхідно, через певний період, проходити ЛКК та оновлювати пакет документів? Таке враження, що за ці кілька років чоловік з людини з інвалідністю може стати абсолютно здоровим. Мені навіть страшно уявити, як хлопці, які повернулися зі сходу і зараз лежать в госпіталях, будуть згодом регулярно доводити на принизливих комісіях, що у них не відросли втрачені руки або ноги. Це ж справжній маразм. І така бюрократична процедура – це не вина лікарів, цю проблему потрібно вирішувати на рівні міністерства. Однак, майже за 24 роки незалежності, в жодного міністра не дійшли до цього руки.

Вважаю, що для вирішення – проблему треба зробити загальною. З цією метою інваліди і громадськість повинні звернутися з відповідними листами, в міністерство охорони здоров’я, медичну комісію ВРУ, адміністрацію президента, і т. д. Тоді, можливо, чиновники змушені будуть реагувати, і ця розмова не залишиться пустопорожньою балаканиною.

І питання не в тому, де і як переоформляти інвалідність, а в тому який у цьому сенс, через певний період, підтверджувати людині, що він інвалід. Крім того, ще й трапляються не чисті на руку лікарі, які до того, як видати необхідний папір, гарненько промиють вам мізки, вигадуючи причини через які вам можна відмовити в продовженні. При цьому ще й неоднозначно натякнуть, що якщо ви не викладете певну суму, яку завбачливо повідомлять вам, підсунувши папірець з відповідними цифрами (це що б ніхто не почув, і що б ви не записали розмову на диктофон), то і необхідного документа вам не бачити.

Один з моїх знайомих втратив ногу в ДТП, але і йому доводиться проходити перекомісію. Напевно, нога може відрости, тому й потрібна ця процедура, а хто його знає, адже в нашому житті всякі дива трапляються…

Ще одна ситуація. Дівчині 35 років, ДЦП з дитинства, але кожні 3 роки її потрібно возити в обласний центр на комісію. Можна тільки уявити, скільки сил, зусиль і нервів потрібно витратити родичам, щоб доставити її до місця огляду. Це вже не кажучи про психологічну травму, яку отримує людина під час періодичного проходження подібних комісій. Притому ніякої гарантії, що лікарі при огляді будуть ставитися до людини з інвалідністю з відповідною толерантністю.

Такий приклад. Хлопець 10 років тому перехворів ретинобластомою (рак сітківки ока) та став повністю сліпим. Адже, щоб врятувати йому життя, лікарі були змушені видалити йому очі. Ось вже 7 років він навчається у спецшколі для сліпих, грає на баяні, бере участь у різних конкурсах. Мріє стати музикантом. А ось недавно, його поклали в лікарню, для проходження перекомісії, щоб продовжити інвалідність! Можливо, і є окремі хвороби, в яких може наступити поліпшення або погіршення і в таких випадках перекомісія просто необхідна. Але в даному випадку у дитини хіба ж можуть з’явитися нові очі?! А скільки часу на нього буде витрачено лікарями, щоб оформити всі необхідні документи і продовжити хлопцеві інвалідність? Скільки грошей платників податків буде витрачено на те, щоб забезпечити перебування дитини в лікарні – зарплата медперсоналу, комунальні послуги, дезінфекція палати, харчування та інше? Скільки коштів і часу витратять рідні, щоб привезти незрячого сина із спецшколи і покласти в лікарню?

Аналогічні приклади можна наводити до безкінечності…

Напевно, у нас дуже багата країна і багаті люди, якщо можемо собі дозволити витрачати гроші на такий чистої води маразм, як в фінансовому плані, так і в моральному. Скільки людей потрапляє в подібні ситуації… Ось така у нас країна. Це справжній жах, інакше не скажеш.

Можливо, я помиляюся, і всі ці комісії справді необхідні? У такому разі доведіть протилежне – шановні законотворці…

Преса України