15 січня у Женеві разом з представленням Регіонального плану реагування на потреби біженців відбулося представлення Плану гуманітарних потреб і реагування в Україні, з виступами Гуманітарної координаторки ООН в Україні, Віце-прем’єр-міністра України, Мартіна Ґріффітса, Філіппо Ґранді, директора Форуму Координації громадських організацій України та активістів громадських організацій з України та регіону.
Коментарі ЗМІ під час спільного представлення Плану гуманітарних потреб і реагування в Україні та Регіонального плану реагування на потреби біженців з України на 2024 рік
Женева 15 січня 2024 року
Згідно з виступом перед представниками ЗМІ
Оскільки ми сьогодні представляємо два плани реагування для підтримки народу України у 2024 році, зараз доцільно бути тут разом з Філіппо [Ґранді].
Один план — для допомоги тим, хто тікав від війни та став біженцем, про яких говоритиме Філіппо. І гуманітарний план для тих, хто залишається у країні та потребує підтримки. Як ви знаєте, це стандартний підхід для ситуацій, коли є велика кілька біженців і де є зв’язок між цими двома планами. Важливо забезпечити синергію, щоб вони доповнювали одне одного.
Україна. Пам’ятаєте про Україну? Минуло вже досить багато часу відтоді, як про цю країну багато говорили. Рік тому, мені здається, все було про Україну. Водночас протягом останніх тижнів ми дуже мало чули про неї. Я дуже радий, що сьогодні у нас є така нагода, представляючи плани, поговорити про Україну.
Наступного місяця розпочнеться третій рік, третій рік повномасштабної війни та окупації, чого, як на мене, ніхто не очікував. Безумовно, все почалось десять років тому на сході країни. Проте ескалація у 2022 році призвела до абсолютно іншого рівня смертей, руйнувань, відчаю і, звичайно, потоку біженців. Цього року 40 % населення потрібна буде гуманітарна допомога. 14,6 мільйона людей — 40 % населення в Україні — потребуватиме гуманітарної допомоги. 4 мільйони людей є вимушеними переселенцями в країні. Це крім людей, які є вимушено переміщеними за кордоном. 3,3 мільйона людей живуть у прифронтових громадах на сході та півдні, де війна триває і продовжуються безперервні обстріли. 3,3 мільйона людей живуть у зонах бойових дій, не знаючи, як закінчиться їхній день. Це абсолютно приголомшлива цифра навіть зараз.
У країні не залишилось жодного куточка, який не постраждав би від війни та хвиль ударів, що розпочались напередодні нового року. Війна має нищівні наслідки для мирних людей, свідками яких ми є. Додайте до цього вплив суворої зими, яка прийшла в Україну, унаслідок чого збільшилися потреби людей у життєво необхідній підтримці: опаленні, відповідних місцях для проживання, теплому одязі та поживній їжі взимку.
У містечках та селах поблизу лінії фронту люди вже вичерпали власні мізерні ресурси і, щоб вижити, покладаються на допомогу, яку доставляють конвої наших партнерів. На Донеччині та Харківщині люди живуть у пошкоджених будинках, без води, газу або електрики під час зимових холодів. Через постійні удари та обстріли літні люди змушені залишатися весь час у підвалах. Діти, налякані та травмовані, живуть у таких умовах останні [два] роки, не маючи змоги вийти з дому. Та багато з них не мають можливості відвідувати заняття.
По всій Україні неодноразово зазнавали ударів будинки, школи та лікарні. Потерпають й основні послуги. Системи водо-, газо- та електропостачання. Та власне під загрозою опинилось саме суспільство, в якому ми живемо, — під загрозою щоденний безпечний доступ до роботи, шкіл, закладів догляду, торговельних центрів.
Тут варто згадати, що навіть під цим надзвичайним тиском українці відмовляюся здаватися. Відмовляються втрачати надію. Люди допомагають одне одному. Громади не втрачають силу духу. Вони самі доставляють допомогу тим, хто не може пересуватися, забезпечують тепло та притулок, а також догляд за дітьми. Принаймні 60 % із 500 гуманітарних партнерів — українські організації. Отже, з 500 гуманітарних організацій, які працюють та доставляють допомогу в Україні, більш ніж половина — українські організації. Це справне свідчення сили громадського духу та патріотичного духу багатьох людей у країні.
Цього року ми прагнемо надати підтримку понад 8,5 мільйона людей завдяки послугам водопостачання та водовідведення, шляхом забезпечення матеріалами для ремонту будинків, зимовим одягом, приладдям і речами, про які я вже згадував. Як ви бачите з цифр, план надати допомогу 8,5 мільйона спрямований лише на найбільш вразливих людей. Нашим головним пріоритетом зокрема є люди поблизу лінії фронту. Щодня, попри ризики, ми направляємо конвої для підтримки тих, хто у небезпеці. Ми доставлятимемо допомогу по всій країні туди, куди ми можемо дістатися у рамках комплексних програм і завдяки конвоям у партнерстві з місцевими неурядовими організаціями, місцевими партнерами, про яких я вже згадував, і на додаток до зусиль українського уряду.
І наші відносини з українським урядом залишаються сталими, міцними, ми відчуваємо його підтримку і діємо за узгодженням з урядом та часто під його керівництвом. Ми звертаємось до донорів по 3,1 мільярда доларів США на 2024 рік. Ще більше буде потрібно для допомоги людям, про яких розповідатиме Філіппо.
Ніхто не хоче залежати від допомоги ззовні, щоб задовольняти основні життєві потреби. Це так по всьому світу, йдеться про Газу, Судан, Сирію чи будь-який інший регіон. Ніхто не хоче залежати від такої допомоги. Але для цих 14,6 мільйона людей, які потребують підтримки, для 8,5 мільйона людей, яким ми плануємо надати допомогу, вибору немає. Вони потребують вашої допомоги. Їм потрібно ваше фінансування, оскільки гуманітарна допомога залишається для них порятунком, без якого вони не виживуть.
Оскільки війна триває, і я не бачу ознак того, що вона наближається до завершення, та з огляду на всі інші події у світі, ми повинні триматися цього курсу підтримки заради народу України. І це дуже сумно, що сьогодні ми благаємо про увагу до України, коли протягом багатьох днів, тижнів і місяців попередніх років ми мали набагато більшу увагу до України та благали про увагу до інших місць, які все ще потребують підтримки, таких як Судан та інші країни. Але сьогодні ми просимо за народ України. І зараз після цієї зустрічі ми представимо наші плани реагування.
Дякую за увагу.
Цей документ підготовлено Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГС ООН) від імені Гуманітарної команди країни та партнерів. У ньому представлено спільне розуміння кризи, зокрема найбільш нагальних гуманітарних потреб та оціночної кількості людей, що потребують допомоги. Цей документ містить консолідовану доказову базу й допомагає інформувати спільне стратегічне планування гуманітарного реагування.
This document is consolidated by OCHA on behalf of the Humanitarian Country Team and partners. It provides a shared understanding of the impact of the war on the people of Ukraine, including the most pressing humanitarian needs, the estimated number of people who need assistance. It also outlines the strategy to ensure adequate and timely life-saving and life-sustaining response, and the financial request to make humanitarian operations possible.
**********
THE WAR IS NOT OVER. THE SUFFERING IS NOT OVER
REMARKS BY THE HUMANITARIAN COORDINATOR FOR UKRAINE, DENISE BROWN, AT THE JOINT LAUNCH OF THE HUMANITARIAN NEEDS AND RESPONSE PLAN AND REGIONAL REFUGEE RESPONSE PLAN FOR 2024 IN UKRAINE
Geneva, 15 January 2024
As delivered. So right now, it is good to be here with Filippo [Grandi] because we are launching, as you said, two response plans today to support the people of Ukraine through 2024. One is for those who fled the war and are refugees which Filippo will speak to. And then the humanitarian plan for those in need who remain in the country.
This is a normal process, you know, in places where there are large refugee outflows and where there are connections between the two plans. It is important that they synergize, and you can see that they are complementary.
Ukraine – you remember Ukraine? It has been quite a while since we have seen much about it. I think a year ago it would have been all Ukraine. And now for the last many weeks, we have heard very little about it. So, I am very glad we have got this opportunity today to talk about it, to launch it this morning.
Next month, we will enter a third year and an unexpected, in my view, a third year of full-blown war and occupation. It started, of course, ten years ago in the east of the country. But the escalation in 2022 rushed in a whole new level of death, destruction and despair and of course, of outflow of refugees. Forty per cent of the population will need humanitarian assistance this year.
That is 14.6 million people, 40 per cent of the population in Ukraine will need humanitarian aid. Four million people are internally displaced. That is in addition to those who are externally displaced. 3.3 million live in frontline communities in the east and south where the war goes on, under relentless bombardment. 3.3 million people living in the middle of war zones, of bombardment, of uncertainty about where the day will end. And that is really a shockingly high number even these days.
No place in Ukraine is untouched by the war and the wave of attacks that began just before the new year, as we saw, witness to this, to the devastating civilian cost of the war. Add to that the harsh winter, which is sweeping across Ukraine and ratcheting up people’s need for lifesaving support, heating, proper shelter, warm clothes and a sufficient calorie intake because of the winter.
In the small towns and villages on the front lines, people have exhausted their own meager resources and rely on aid coming in through the convoys of our partners to survive. In the Donetsk and Kharkiv regions, families live in damaged houses with no piped water, gas, or electricity in the freezing cold. Constant bombardments force older people to spend their days in basements. Children, terrified, traumatized, still have lived for the last [two] years under these circumstances, trapped indoors and many of them with no schooling.
Across Ukraine, homes, schools and hospitals are repeatedly hit. Basic services are not spared. Water, gas and power systems. Indeed, the very fabric of society, how we live, employment, schools, care centers, shopping, safety of access to those places daily, is under threat.
But it is worth taking a moment to remember that Ukrainians refuse to buckle under this extraordinary onslaught. And they refuse to resign. People step up for each other. Community spirit remains high. They volunteer to help deliver relief to those who cannot move, some warm shelter, care for children. No less than 60 per cent of our 500 humanitarian partners are Ukrainian organizations. So, 500 humanitarian organizations operating inside Ukraine, delivering aid inside Ukraine, more than half of them are Ukrainian organizations.
A testament really to the community spirit and the patriotic spirit of many people in that country.
We aim to reach more than 8.5 million people this year with water and hygiene services, materials to repair homes, winter clothes, supplies and things that I have already referred to. The plan for 8.5 million focuses, as you know from the math, on the most vulnerable.
Those who are close to the frontline are the top priority. And every day, convoys are sent out to reach those in danger, as are the convoys in danger. Aid will be delivered across the country to areas we can reach by these comprehensive programmes on these convoys, in partnership with local NGOs, local partners I referred to and complementing the Ukrainian government’s own efforts.
And our relationship with the Ukrainian government remains steady, strong, supportive, and we act under their guidance, under their leadership and often under their direction. We are asking donors for US$3.1 billion in funding for 2024. More will be needed to support those who Filippo will refer to.
No one wants to depend on assistance from outsiders to cover life’s basic needs. This is true across the world, whether in Gaza, Sudan or Syria or elsewhere. No one wants to depend on such assistance. But there is no choice for those 14 .6 million who need assistance, 8.5 million of whom we are targeting. They need your help. They need your funding because humanitarian aid remains the lifeline without which they will perish.
As the war continues unabated, without signs that I am aware of, of coming to some conclusion, and amid everything else happening across the globe, we must stay the course for the people of Ukraine. And it is a very sad reminder that today we are begging for attention for Ukraine, when for so many days and weeks and months of previous years we have had much greater attention to Ukraine and we begged for attention for places elsewhere, places are still needed like Sudan and so forth.
But today, we beg for attention for the people of Ukraine, and we will be having a launch here, right after this meeting.
Thank you very much.