Питання гендерної рівності у органах влади є надзвичайно актуальним. Як показав гендерний портрет Запорізької області, у владних структурах і особливо на керівних посадах дуже мало жінок. Порівняно з європейськими, азійськими та африканськими країнами, де жіноцтво в регіональних органах влади складає від 33,3% до 52,4% депутатів, у Запорізькій обласній раді їх – 14%, а в середньому по обласним радам України – 10%. Нашій країні не вдалося досягти цілей тисячоліття ООН, за якими у регіональних органах влади повинно бути не менше 50% жінок, а в національних – не менше 30%.
Новий закон України про місцеві вибори встановив квоту не менше 30% однієї статі в списках. Це дає шанс для багатьох жінок брати участь у прийнятті важливих рішень. Проте, на думку громадських діячів запорізького краю, жінок має бути більше, ніж 30%, бо вони несуть мир, стабільність, відповідальність, соціальний захист.
У рамках проєкту «Підвищення видимості жінок і боротьба з гендерними стереотипами у національній і місцевій політиці України», який реалізується за підтримки NDI (Національного демократичного інституту) та уряду Швеції Запорізький благодійний фонд «Єдність» за майбутнє» презентував результати моніторингу щодо ситуацію з гендерною рівністю в Запорізькій області. Обговорення шляхів збільшення кількості жінок у місцевій і регіональній владі об’єднало активістів, які прагнуть дати жінкам можливість змінити життя суспільства на краще. Гендерну дискримінацію у владних органах обговорювали на круглих столах у Запоріжжі та Мелітополі. Представники громадських організацій і місцеві депутати звернулися до місцевих організацій з пропозицією збільшити кількість жінок у списках і надати їм рівні можливості бути обраними до владних структур.
Серед учасників були представниці організацій людей з особливими потребами, зокрема, Ольга Бакуменко із Асоціації інвалідів «Оберіг» (Запоріжжя), Маргарита Кандаурова зі спілки інвалідів з дитинства та батьків дітей-інвалідів «Лебідонька» (Мелітополь). Вони зазначили, що жінки відіграють головну роль у реабілітації людей з інвалідністю та залученні їх до активного життя. Тому повинні бути у владних структурах, бо вони чудово розуміють, як розподіляти кошти в соціальній сфері, кому потрібна допомога, де створити робочі місця з особливими умовами. Можливо, саме тоді інфраструктура міст стане доступною, а ставлення до цієї категорії людей зміниться на ліпше.
Інтеграція України до цивілізованого співтовариства передбачає рівні права для всіх членів соціуму. Позитивні зміни відбуваються і в нашому суспільстві. 18 вересня представники семи політичних партій і сімнадцяти громадських організацій підписали Меморандум про співпрацю для збільшення кількості жінок в місцевих і регіональних органах влади. Вони готові надати рівні права та можливості для жінок обиратися на місцевих виборах, працювати у владних структурах, залучати жіноцтво до прийняття важливих рішень для життєдіяльності регіону. Місцева та регіональна політика тепер має формуватися згідно до вимог українського законодавства та міжнародних стандартів гендерної рівності.
Представник Національної Асамблеї інвалідів України в Запорізькій області Валентина Кононенко також підписала цей меморандум. У своїй промові вона наголосила, що жінки з особливими потребами повинні активніше відстоювати свої права. Інформаційний семінар щодо доступності виборчого процесу до осіб з інвалідністю, котрий проходив під егідою НАІУ, показав, що люди готові не тільки віддавати свої голоси, а й бути представниками від народу. Хто, як не вони, розуміють, що потрібно для того, аби почувати себе повноцінними членами соціуму.
– Я знаю особисто багатьох людей з інвалідністю, – сказала депутат Запорізької міської ради Тамара Огородова. – Серед них є ті, хто прагнуть бути корисними для соціуму, допомагають іншим і доводять, що найголовніше в людині – сила духу. Такі нові представники потрібні у всіх органах влади. Голова Всеукраїнського громадського соціально-політичного об’єднання «Національна асамблея інвалідів України» Валерій Сушкевич довів, що можна бути народним депутатом, якого поважають виборці. То чому ж не можуть бути у місцевих і регіональних радах жінки з особливими потребами?
Радує те, що дев’ять учасниць круглих столів уже отримали місце в списках різних політичних сил. Сподіваємося, що в недалекому майбутньому буде звичною картина, де в законодавчих і виконавчих органах влади буде гендерна рівність. І серед них обов’язково будуть жінки з інвалідністю.
Оксана Дроздовська, позаштатний кореспондент НАІУ