Наречений Віктор кружляв кохану Оксану на руках. Ноги вона, 23-річна медсестра з Лисичанська, втратила наприкінці березня. Жінка обернулася, аби попередити коханого про небезпеку, а вже за секунду під нею розірвалася
Анна Гонтар – 18 років, плавчиня, срібна та дворазова бронзова призерка чемпіонату Європи 2018 року, бронзова призерка чемпіонату світу 2019 року, срібна та дворазова бронзова призерка чемпіонату Європи 2021 року,
Російське вторгнення зробило життя соціально незахищених верств населення в зонах бойових дій та поблизу них нестерпним і таким, що не відповідає елементарним умовам не те що життя, а виживання. Страх,
Оксана Баландіна до 24 лютого жила звичайним життям, працювала медичною сестрою у дитячій лікарні Лисичанська. На початку березня лікарняне містечко обстріляли російські окупанти, які вторглися до України. Відтоді жінка на роботу
Полтава вважається таким собі хабом для людей, які їдуть з територій, де є небезпека для життя від рашистів-окупантів. Деякі залишаються в рідних, знайомих, друзів до того часу, поки територія, де
Сім’я маріупольців пройшла кілька таборів і вибралася в Європу через РФ (Колаж РБК-Україна) АВТОР: АННА ШИКАНОВА Житель Маріуполя Володимир разом з мамою, дружиною і сином був евакуйований до Росії. Там йому
Олена, мати 2 дітей. «Я долго боялась написать свою историю, так как я не в Украине и испытываю чувство вины перед всеми кто остался. Я мать двоих детей, вдова. Моей
Майже два місяці, як повсякденне життя змінилось на якийсь кошмарний та страшний сон. Ми – Українці, ми – мірна нація! Ми – мами дітей з інвалідністю, котрі бажають лише одного
Soon it will be two months since aggressive Russian attacked Ukraine. And I am living through all this period as one single long day. Every morning I get up fearing
We were living in our own cottage. On February 24, we were woken up by loud explosions of rockets on Chornobaivka aerodrome! It was the beginning of a full-scale war!