Керівнику Офісу Президента України
А.Б. Єрмаку
Шановний Андріє Борисовичу!
Громадська спілка «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» інформує Вас про наслідки прийнятого 21 вересня 2022 року Верховною Радою України Закону України «По внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-IX.
Проти прийняття відповідного закону, який було внесено на розгляд Верховної Ради України у вигляді законопроекту (реєстраційний № 3663) ще у червні 2020 року, категорично виступали профспілки, об’єднання роботодавців і громадськість. Певний час не підтримували законопроект Міністерство соціальної політики України (очолюване Міністром М. Лазебною) та Пенсійний фонд України.
Нажаль лобісти законопроекту, скориставшись концентрацією уваги суспільства на жахливі наслідки російської агресії «протягнули» його прийняття.
Шокує презентація Закону № 2620-IX, зроблена головою Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою на сайті політичної партії «Слуги Народу». Вона заявляє, що цей Закон «зберігає, а в деяких випадках збільшує, усі пенсійні та страхові виплати, а також соціальні послуги, які потерпілі на виробництві та члени їхніх сімей на сьогодні отримують від Фонду соціального страхування України.», – так його охарактеризувала.
Але реальна правда реалізації цього Закону, який набрав чинності з 1 січня 2023 року, стала жахливим ударом для найуразливіших громадян нашої країни, тих хто втратили своє здоров’я та працездатність, виконуючи трудові обов’язки, тих, хто протягом професійної діяльності разом зі своїми роботодавцями наповнювали своїми корпоративними коштами Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування!
Початок цього року став для них справжнім рубіконом між життям і виживанням.
Брутально порушуючи цим Законом права сотень тисяч таких людей з інвалідністю їх позбавили:
Нівелюючи та ігноруючи страховий характер коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування та відповідно існуючі соціальні гарантії для цих людей, Закон передбачив надання на загальних підставах як і тим, за кого не сплачували внески на випадок трудового каліцтва, такі соціальні гарантії як санаторно-курортне лікування, забезпечення допоміжними та іншими засобами реабілітації, придбання автомобілів, навчання водінню автомобіля, транспортне обслуговування та компенсація на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля, Враховуючи обмежені можливості загального фонду бюджету, з якого планується фінансувати ці пільги, потреба постраждалих на виробництві буде забезпечена не скоро.
Проте не тільки відсутність коштів є причиною відмови людям в оплаті або наданні того, що вони отримували до набрання чинності цього ганебного Закону.
Сьогодні виконання цього Закону повністю заблоковано через безвідповідальність Міністерства соціальної політики України, яке до цього часу не розробило необхідні нормативно-правові акти.
Ніхто не звертає увагу, що в результаті цього, покинуті напризволяще люди під час війни та в умовах обмежених соціальних гарантій страждають та благають про допомогу! Вони потребують її сьогодні, багато з них на межі життя та смерті, вони не можуть чекати!
Просимо Вас, шановний Андріє Борисовичу, забезпечити вжиття заходів для негайного врегулювання цих проблем та унеможливити в подальшому порушення конституційних прав громадян України.
Ми разом маємо унеможливити критичне невдоволення широких мас населення, яке в умовах війни послаблює нашу Державу!
З повагою
Генеральний Секретар НАІУ