Історії успіху проєкту TEAM

Історії успіху проєкту TEAM
11 Жовтня 2016
Друкувати цю новину

Історії успіху проєкту TEAM

Більше року Всеукраїнським громадським об’єднання «Національна Асамблея осіб з інвалідністю України» втілюється у життя Міжнародний проєкт «Тренінги, розширення економічних можливостей, допоміжні технології та послуги медичної/фізичної реабілітації», що реалізується в Україні UCP Wheels for Humanity (США) спільно з Українською асоціацією фізичних терапевтів.

Фінансується проєкт Агентством США з міжнародного розвитку USAID.

Проєкт направлений на підтримку зайнятості та працевлаштування, розширення економічних можливостей осіб з інвалідністю, зокрема внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок конфлікту на Сході України та членів їх сімей, як на відкритому ринку праці так і шляхом відкриття власного бізнесу.

За час реалізації проєкту багато життєвих історій прожито та пройдено разом з учасниками проєкту TEAM. Як не зламатися, як зберегти оптимізм та віру в себе і людей, як відновитися після тяжкої втрати – це все про наших учасників. І щоб розповісти про них, ми започатковуємо рубрику «Історії успіху проєкту ТЕАМ» і сьогодні до вашої уваги декілька таких історій.

Федосова Наталя – мати двох хлопчиків. Сини: Федосов Антон – 13 р.,   Федосов Олександр – 8 р. який має захворювання на ДЦП.

Федосова Наталя

За фахом перукар-модельєр, стиліст, іміджмейкер та сертифікований викладач перукарського мистецтва, також являюсь золотим та бронзовим призером сходу України 2009-2011 перукарського мистецтва. Технолог відомих брендів. Автор різних курсів та семінарів.

Має намір відкрити власний салон та школу перукарського мистецтва в місті Вінниця.

Федосова Наталя

В міжнародному проєкті «Тренінги, розширення економічних можливостей, допоміжні технології та послуги медичної/фізичної реабілітації» проходила курси підвищення кваліфікації за своїм фахом (Навчальний центр студії вечірньої зачіски Олени Войнової м. Київ), а також брала участь у бізнес-тренінгу з соціального підприємництва «Започаткування власної справи: теоретичні основи та практичні аспекти», отримала сертифікат та диплом. Наталя стала одним із переможців Конкурсу міні-грантів, отримала обладнання, яке дозволить їй розпочати власний бізнес і наблизить до втілення у життя її мрію.

Наталя Федосова: «Дуже вдячна проєкту ТЕAM за можливість навчання та шанс вийти на новий рівень професійної діяльності, який допоможе мені та моїй сім’ї мати кращий рівень життя і можливість лікування своєї дитини».

Мрія Наталі щодо відкриття школи перукарського мистецтва починає втілюватися у життя: в неї вже дві учениці, які беруть участь у майстер-класах.

Під час проведення чергового бізнес-тренінгу у м.Вінниці керівник проєкту НАІУ відвідала салон-перукарню Наталі Федосової: «Ми довіряємо нашим учасникам і особисто засвідчуємо і переконуємося в їх професійності».

Чичирко Світлана

Чичирко Світлана (онкозахворювання, з Донецької області) – організатор  і ведуча мистецьких заходів отримала грант на обладнання: акустичну систему, мікрофони та іншу музичну апаратуру, що допоможе їй у роботі.

Світлана: «Маю досвід роботи у сфері організації свят, маю спеціалізовану освіту – режисер театралізованих заходів. З 2008 року працювала, як ФОП з організації свят, потім як ведуча розважальних  заходів»

Федорова ЛарисаФедорова ЛарисаФедорова Лариса (онкозахворювання, з Донецької області).

В рамках проєкту пройшла курси перекваліфікації за фахом «Закрійник» (пошиття одягу). Стала учасником тренінгу із соціального підприємництва та отримала міні-грант на створення міні швейної майстерні у модульному містечку в Дніпропетровській області де мешкають внутрішньо-переміщені особи.

Олена Держипільська

Дуже позитивні іграшки виробляє Олена Держипільська – ще одна грантоодержувач. Ці яскраві саморобні витвори мистецтва прикрашають ярмарки і виставки різних міст України. А отримані швацька машинка та праска – допоможуть їй у творчому процесі – дарувати людям радість.

Олена ДержипільськаОлена, раніше мешкала у Ясинуватій, через останні події змушена була з родиною переселитися до м. Дружківка. Незважаючи на труднощі та складне становище, пані Олені вдалося опанувати себе, розробити свій проєкт та виграти міні-грант. Зараз Олена разом з донькою Наталею виготовляють м’які іграшки, які приносять і задоволення, і прибуток.

Олена Держипільська«Все почалося з того, що моя донька пошила двох м’яких зайців, потім знайомі підказали про майстер-класи, на яких можна навчитися виготовленню м’яких іграшок, я цим зацікавилася. А враховуючи те, що донька в мене здобуває фах у швейній промисловості і я також вирішила спробувати себе у цій справі», – розповідає Олена. Потім жінка дізналась про можливість подання заявки на міні-грант, написала свій проєкт, і, зрештою, виграла! «Це була приємна несподіванка, я дякую усім організаторам, які допомогли мені придбати швейну машинку. Скоро ми створимо свій сайт, де буде розміщена детальна інформація про нашу з донькою продукцію. А поки що наші роботи ми виставляємо у соціальних мережах і беремо участь у ярмарках», – ділиться своїми враженнями пані Олена.

Порада від Олени Держипільської всім тим, хто збирається розпочати свою власну справ: « Перш за все, не боятися, по-друге, користуватися усіма можливостями, які дозволяють втілити свої ідеї у реальність. І, звичайно, ризикуйте і все у вас вийде».

сім’я Скибенко

Також, грант на розвиток власного бізнесу отримала сім’я Скибенко. Це родина, в якій чоловік, дружина і один із синів – люди з фізичними порушеннями. Було підтримано їх спільних сімейний проєкт по вирощуванню сільськогосподарської продукції та її реалізації. Вони отримали: причеп, бензокосарку, глибинний насос, подрібнювач гілок та агроволокно.

Тетяна:  «В 2014 году нам пришлось переехать в пгт Ялта, дом в котором более 15 лет никто не проживал и не ухаживал за землей. Нам удалось обработать землю, посадить картофель, помидоры, перец и др. Собрав урожай мы поняли, что это выгодное дело для нас. Это будет нашим семейным бизнесом, наша семья состоит из четырех человек – у нас  с мужем тяжелые хронические заболевания и ребенок с инвалидностью детства.  Благодаря проєкту мы сможем обработать землю, посадить и вырастить урожай, так как без этого оборудования, по состоянию здоровья мы не сможем обработать такой объем земли, тем самым заработаем нам на жизнь».

Бухрякова Марина

Бухрякова Марина, ВПО, мати дитини з інвалідністю: «Я хотела бы поблагодарить за чудесный бизнес-тренинг для ВПО и за ту большую грантовую возможность, которую я получила! Тренинг был действительно на высоком уровне, такой подробной и нужной информации для начинающих ФОПов я не встречала. До сих пор, перед тем как сдать отчет, заглядываю в конспекты, перечитываю, вникаю.

Получение данного гранта, дало мне толчок, надежду на счастливое будущее и уверенность в том, что я все делаю правильно. Я работаю с детками с инвалидностью, в основном с детками с аутизмом, в данный момент в мой центр ходит около 20 деток.

Бухрякова Марина

Когда привезли оборудование, родители не верили своим глазам, неужели детям всем можно этим пользоваться, можно все потрогать и попробовать. Стол для пескотерапии очень нравится всем, дети расслабляются играя песком, открываются, в играх они показывают, что их беспокоит и радует. Балансировочный стул – это просто чудо техники, для многих наших деток очень важно работать над балансом и проприоприцепцией, это очень нужный тренажер для всех. С получением балансира открылась возможность массы игр для работы над удерживанием равновесия. Эластичный чулок помогает деткам прочувствовать свое тело, можно спрятаться в нем вдвоем, втрое мили просто стать как звездочка и тянуться во всех направлениях. Ну и конечно мега-звезда нашего центра – это обіймально-тиснуча машина. Детям настолько необходимы ощущения сжимания, давления, крепких объятий, что ни один ребенок не обошел эту чудо-машину стороной. Не зря, знаменитая женщина с аутизмом Темпл Грендин, в детстве соорудила нечто подобное сама для себя, чтобы чувствовать себя в безопасности, спокойствии и собранности, она чувствовала сильную потребность в этом. Несколько “пролазов” через чудо машину и ребенок становится сосредоточенным, спокойным и настроенным на позитивный лад в занятиях. Спасибо огромное всем сотрудникам НАИУ и кто был причастен к этому проєкту за организацию, поддержку, душевное тепло, подаренное нам всем!

Матяш Олександр, особа з інвалідністю, народився у 1962 році у м. Горлівка, Донецької області. Після закінчення 8 класів школи поступив та закінчив сільськогосподарський технікум, де отримав спеціальність зоотехнік. У нього була робота, будинок, а коли у 2014 році бойовики захопили Горлівку, Олександр разом з дружиною та сином покинули все. Вони змушені були бігти з дому після того, як терористи поставили напроти 9 поверхових будинків 10 реактивних установок “Град” та протягом 12 годин стріляли по м. Дзержинськ, а через 3 дні розстріляли район, де жила родина Матяш. Сім’я виїхала на батьківщину дружини Олександра до смт Браїлів Вінницької області.

Олександр приймає рішення розпочати нову справу на новому місці проживання. У грудні 2014 року він поїхав до Всеукраїнського центру професійної реабілітації осіб з інвалідністю навчатись новій професії. Успішно пройшовши курс навчання Олександр отримав професію “Бджоляр”. Потім родина  знову переїжджає на помешкання до «Транзитного  містечка” м. Дніпродзержинська Донецької області. Події на Сході України, переїзди, стреси, невлаштованість вплинули на стан здоров’я Олександра. У 2015 році він переніс складну операцію на серці та пройшов курс реабілітації.

Не дивлячись на погіршення стану здоров’я, Олександр не відмовився від своїх планів. Дізнавшись про Проєкт ТЕАМ – подав заявку до офісу проєкту у м. Дніпро і став учасником семінару з соціального підприємництва, що проходив у місті. Потім участь у Конкурсі міні-грантів. Олександр виграє грант у розмірі 25000 грн на придбання обладнання для створення дільниці бджоляра. На ці кошти, та доплативши власні 10000 грн, Олександр зміг закупити обладнання, устаткування та 10 бджолопакетів.

На сьогодні, завдяки досвіду, зусиллям та наполегливій праці, Олександр збільшив розміри 10 бджолосімей, які зібрали з різнотрав’я, липи та соняшника меду на свій розвиток та зимівлю. У разі вдалої зимівлі він планує збільшити свою пасіку до 20 бджолосімей. Наступного року бджолосім’ї мають збільшитись з перших взятків, починаючи з садів, потім ріпака, акації, різнотрав’я, липи, і бджоляр  планує отримати дуже гарний медозбір.

На даний момент родина винаймає житло, без ніяких зручностей, залишивши на окупованій території дві квартири, будинок, авто, землю. Як говорить Олександр: «Нам треба виживати в нових умовах! Дуже вдячний проєкту ТЕАМ-України, який реалізується за підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку USAID за допомогу у започаткуванні своєї справи».

Верхановська Оксана Петрівна

Верхановська Оксана Петрівна, 1978 року народження, уродженка с. Переможне Луганської області. У 1981 році закінчила Харківський індустріально-педагогічний технікум за спеціальністю технік–технолог харчової промисловості. Після закінчення повертається додому та працевлаштовується на підприємство  «Міжнародний аеропорт «Луганськ» – диспетчером служби кейтерінгу та сервісу.

Після трагічних подій, спричинених військовими діями влітку 2014 року, після того що родина побачила на власні очі трагічні смерті багатьох родичів та близьких людей, в серпні 2015 року сім’я приймає рішення про переїзд до м. Львова, щоб рятувати дітей, які вже були на межі психологічної депресії. У Луганській області залишився наполовину розбитий власний будинок та господарство. Оксана переїжджає усією сім’єю, з чоловіком та двома доньками, та одразу починають пошук роботи. Після марного пошуку  роботи у м. Львів, опиняються в скрутному становищі. За винайм квартири потрібно сплачувати не менше 3000,00 грн. та ще й за комунальні послуги. Державна допомога виявилася мізерною, гарантій по працевлаштуванню ніяких. Кінці з кінцями родина звести ніяк не могла, а ще ж  треба годувати та навчати дітей…

Після побаченої інформації по Львівському телебаченню, вирішують взяти участь у проєкті «ТЕАМ-Україна». Проєкт підтримано та  фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID. Завдяки  кейс-менеджерам проєкту у м.Львів та індивідуальному підходу до проблем переселенців, Оксана була працевлаштована за фахом, на постійній основі та гідною оплатою праці.

На даний час працює поваром у ресторані «Вишневий сад» у Львові, чоловік на Винниківському м’ясокомбінаті. Сукупний дохід сім’ї зріс до 6000,00 грн (порівняно до минулого місця проживання 3500,00 грн.).

Оксана виявила бажання пройти курси підвищення кваліфікації поварів, для здобуття категорії повар V розряду та отримати посаду шеф-кухаря ресторану, що також можливо в рамках проєкту ТЕАМ.

  Категорія: