Історія війни від нашої батьківської організації – громадської організації «Особливі діти»

25 Квітня 2022 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Майже два місяці, як повсякденне життя змінилось на якийсь кошмарний та страшний сон. Ми – Українці, ми – мірна нація! Ми – мами дітей з інвалідністю, котрі бажають лише одного – щоб була здорова їхня дитина! Щоб бігала, стрибала та самостійно обслуговувала себе.

Нажаль, у нас зараз війна! Війна страшна! Багато батьків за для безпеки своїх дітей вимушені були виїхати з міста, з країни. Це був не простий шлях. Важко було їхати на поїзді з важкохворою дитиною. Тому шукали для батьків волонтерів, які допомагали перевозити наші сім’ї за кордон. «Мандрівка» тривала тижнями. Виснаженні мами та діти були раді хоча б ліжку у спортивному залі школи! Зараз їм теж не легше. У кожній країні свої правила життя, до них требо звикати. І це дуже складно! Виплат ще не має (декільком родинам волонтери дали гроші на перший час), жити не має де, український статус інвалідності не діє, требо проходити комісію в тій країні, де знаходишся. Тому діти залишились без ліків, памперсів, обстежень та реабілітації.

Хтось виїхав до родичів в Україні, в більш безпечні міста. Але теж залишились без грошей,  без обстежень та реабілітації, що вкрай важливо для дітей з порушенням опорно-рухового апарату.

А є батьки, якім нікуди їхати, тому вони залишились вдома. Під звуки кожної сирени притискають до себе своїх дітлахів, та моляться, щоб залишитись живими. Бракує ліків, памперсів та продуктів харчування. Батьки з дітьми в постійному стресі! У багатьох чоловіки залишились без роботи. Тому живуть сім’ї на шиї у своєї дитини! Бо тільки дитині виплачує держава пенсійні виплати з інвалідності.

Наша громадська організація «Особливі діти» допомагає своїм членам. Ми шукаємо благодійні фонди та волонтерів, які б допомогли нашим сім’ям з продуктами харчування, ліками, памперсами, грошима. Велике ДЯКУЮ! Всім хто допомагає! Також, щоп’ятниці ми збираємось на онлайн конференцію. Ми ділимось своїми історіями життя зараз, ми згадуємо минуле та будуємо плани на майбутнє. Ми плачемо від радості, побачивши один одного живими! Завжди діти поруч з мамами, і вони теж спілкуються між собою, та радіють, що можуть привітатись та помахати рукою.

Зараз усі прагнуть МИРУ! Наші відважні матусі бажають повернутись до дому. Не чути звуки сирен та вибухів. Спокійно гуляти з дітками у парках та біля моря. Щоб очі блищали тільки від щастя!

Рухаємось до перемоги!

Ознайомитись з історіями наших мам можливо на нашій сторінки у фейсбуці.

Дуже зворушливі історії.

======