Простягти руку допомоги у тяжкий час – іноді це саме те, що утримає людину від зневіри. А до зневіри так недалеко жінкам із вразливих груп населення. Особливо зараз, під час випробувань, які переживає вся Україна. Проєкт «Сприяння правам жінок, дівчат з інвалідністю шляхом посилення їх участі та лідерства в громадах», реалізований ГО «Ініціативи Слобожанщини» на Сумщині, доводить: за бажання завжди можна заручитися підтримкою і допомогти тим, кому важче, ніж тобі…
Цим жінкам важко особливо – через проблеми зі здоров’ям, через матеріальні нестатки, через… На жаль, три крапки тут тому, що проблем багато. Для когось через інвалідність важко навіть обслуговувати самих себе, а вийти з дому, щоб елементарно закупити продуктів чи придбати ліки – узагалі виклик. Та ще й, прямо скажемо, пенсії та соціальні виплати людям з інвалідністю, матерям- одиначкам – хоча б вижити на них, не те що жити…
Вкотре хочеться повторити слова співзасновниці Сумської ГО «Ініціативи Слобожанщини» Дарії Сасси: «Якщо ми будемо підтримувати одне одного, не зважаючи на те, чи з інвалідністю людина, чи ні, то ми зможемо подолати усі бар’єри у суспільстві».
Насправді у цих словах не просто важливий сенс, а й посил до всіх і кожного: зробити крок назустріч тим, хто цього потребує, можна завжди, було б лише бажання.
Так, улітку нинішнього року 50 сумчанок, які опинилися у важких життєвих обставинах, неочікувано для себе отримали допомогу у вигляді щедрих продуктових наборів. Усе – завдяки проєкту «Сприяння правам жінок та дівчат з інвалідністю шляхом посилення їх участі та лідерства в громадах», який реалізують «Ініціативи Слобожанщини» у партнерстві з Національною асамблеєю людей з інвалідністю України за фінансової підтримки структури ООН Жінки та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF).
Нагадаємо, що WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
П’ятдесят продуктових наборів. Але жодні цифри, якими вимірюються показники надання благодійної матеріальної допомоги – скільком людям надано, на яку суму – насправді не в змозі відобразити справжню цінність цього кроку для тих, кому зараз особливо тяжко…
«Це стало для мене величезною підтримкою»
Сьогодні сумчанці Еллі Бондаренко 83 роки, вона незряча (зір усього 0,03%), має проблеми з серцем… Після смерті батьків залишилася зовсім сама і всі ці останні роки виживає як може.
«Колишні колеги намагаються допомагати, але самій удома ой як нелегко… Бачу лише обриси предметів… Усе доводиться шукати навпомацки, іноді щось розбиваю…», розповідає вона.
Свого часу Елла Дмитрівна віддала багато років праці за спеціальністю інженер-проєктувальник, але в 2006 році відчула, як різко почав погіршуватися зір. Тривале лікування, сім операцій на очах не дали бажаного результату, надто вже серйозні проблеми трапилися з сітківкою… Крім усього іншого, каже, було емоційно важко від того, що вже не могла читати. Подарунком долі стало знайомство з Анатолієм та Дарією Сассами, очільниками ГО «Ініціативи Слобожанщини», які створили унікальну колекцію аудіокниг. Тож відтоді Елла Дмитрівна має змогу слухати літературні твори, які навіть не завжди знайдеш в Інтернеті. Говорить, то справжня для неї втіха.
Отриманий завдяки проєкту продуктовий набір став для жінки величезною підтримкою.
«Я дуже люблю випічку, вироби з борошна, – зізнається Елла Дмитрівна, – а в продуктовому наборі, який привіз пан Анатолій, – і борошно, і цукор, і олія… Тож тепер смажу оладки і з вдячністю згадую людей, які мені допомогли».
«Ви робите велику справу…»
Для 69-річної сумчанки Тетяни Шахової кожен новий день – це випробування. Через ревматоїдний артрит вона перенесла багато травм, біль став постійним її супутником. Обмеження в русі, пересування на кріслі колісному – такого нікому не побажаєш. Поряд – чоловік, який намагається допомагати, як може, але він значно старший за віком, теж має серйозні проблеми зі здоров’ям…
Про допомогу у вигляді продуктового набору Тетяна Львівна каже, що така матеріальна підтримка для них з чоловіком була надзвичайно важливою.
«Це було дуже своєчасно!»
Сумчанці Тетяні Микитенко 41 рік, вона інвалід дитинства, має загальне захворювання зору. Дбайлива мама малої дитини, сьогодні вона почувається відповідальною не лише за себе, а й за родину.
Пані Тетяна вже не перший рік активно відвідує Інклюзивну бібліотеку-філії № 11 КЗ «Сумської публічної бібліотеки», бере участь у різноманітних заходах. Саме тут і познайомилися з Дарією Сассою.
За її словами, той продуктовий набір, який отримали у межах проєкту, реалізованого ГО «Ініціативи Слобожанщини», був дуже своєчасною допомогою: саме в той момент родина особливо переживала матеріальну скруту, пов’язану з певними обставинами…
Продукти – це ще не все…
Матеріальна підтримка тим, хто її так потребує, – велика справа, і в цьому немає сумнівів. Але всі жінки, з якими спілкувалася авторка цього матеріалу, дякували не просто за продуктові набори: «Так важливо, коли про тебе хтось пам’ятає, коли є небайдужі до твоїх проблем люди…» Оця увага і людяність, щедрість серця, якою можна поділитися – мабуть, найголовніше. Іноді для цього достатньо зробити хоча б маленький крок…
***************
Про WPHF
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, – це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 500 місцевих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 28 країнах світу, які постраждали від кризи.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Алла Акіменко