ХХ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА КРАЩІ ПРАКТИКИ»

ХХ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА КРАЩІ ПРАКТИКИ»
18 Листопада 2020
Друкувати цю новину

Сьогодні на запрошення організаторів Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” Національна Асамблея людей з інвалідністю України долучилась до роботи ХХ Міжнародної науково-практичної конференції «Інклюзивне освітнє середовище: проблеми, перспективи та кращі практики», яка триватиме два дні, 18 -19 листопада 2020р..

Захід має на меті інтеграцію зусиль учених, освітян, підприємців, промисловців та громадських діячів для обговорення та розв’язання широкого кола проблем навчання та виховання людей в інклюзивному освітньому середовищі.

Серед учасників Конференції – освітяни, народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування, державної влади, бізнесу, українських громадських організацій, ЗМІ та закордонні колеги з Німеччини, Литви, Польщі, Казахстану, Індії, Швеції, Туреччини, США, Грузії, Великої Британії.

Конференція включатиме такі секції як: «Освітня та соціальна інклюзія людей з інвалідністю: міждисциплінарний підхід»,  «Психолого-педагогічні основи професійного становлення та самореалізації молоді в інклюзивному освітньому середовищі», «Інклюзивне освітнє середовище Нової української школи».  «Медична, фізична та спортивна реабілітація людей з інвалідністю», «Актуальні проблеми працевлаштування людей з інвалідністю», «Правові та організаційні засади формування та розвитку інклюзивного освітнього середовища», «Теоретичні та практичні засади використання інженерних технологій для розвитку інклюзивного освітнього середовища», Інформаційно-комунікаційні технології інклюзивного навчання», а також «Наукові напрями дизайну безбар’єрного архітектурного середовища».

Урочисто відкрили захід: доктор технічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Університету «Україна» Петро Таланчук, директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Марсель Рьотіг, за дорученням Уповноваженого Президента України з прав осіб з інвалідністю, генеральний секретар Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Вікторія Назаренко,  керівниця експертної групи з питань інтеграції, інклюзії та доступності Директорату соціального захисту прав осіб з інвалідністю Міністерства соціальної політики України Світлана Руда, керівниця експертної групи Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти Лариса Самсонова, Національний координатор ПМГ ПРООН-ГЕФ Нігородова Світлана та Тетяна Лущинська – перший заступник директора Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

У своєму виступі Генеральний секретар НАІУ Вікторія Назаренко наголосила: «Право на освіту кожної особи закріплено в Конституції, міжнародних зобов’язаннях та базових законах України в сфері освіти… Процес  пов’язаний зі змінами, перетвореннями в сфері освіти вимагає забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти. Тому особливої уваги сьогодні потребують питання врахування потреб дітей з інвалідністю, функціональними порушеннями при розробці та впроваджені питань «наступності» всіх рівнів освіти.

Занепокоєння, на думку В. Назаренко, викликає відсутність чіткої політики в питаннях дитинства, розрізненість в діях міністерств та відомств, які опікуються цими питаннями; одночасне проведення реформ в сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, децентралізації..

Відсутня цілісна політика, єдина стратегія щодо впровадження інклюзивного навчання на всіх рівнях освіти.

Практичне впровадження інклюзивної освіти потребує виважених підходів, розуміння сутності питання усіма учасниками процесу, як на національному так і місцевому рівнях, фінансування, суттєвих змін кадрової політики, міжвідомчої координації.

Генеральний секретар НАІУ зазначила, що під час проведення НАІУ моніторингу, програм, стратегій, планів діяльності,  які стосуються тих чи інших напрямів розвитку в тому числі освітньої сфери на регіональному рівні (2019-2010 рр),  відповідний аналіз засвідчив повне ігнорування питань інвалідності, і які вже мають негативні наслідки на практиці.

Назаренко позитивно відмітила зростання протягом трьох років кількість інклюзивних класів, кількість шкіл, що мають інклюзивні класи, а також кількість дітей, що здобувають у них освіту.

Незадовільною, за її словами, є ситуація із архітектурною доступністю закладів освіти. Інформація з регіонів засвідчує, що доступність розуміється не як комплексний підхід, а як перелік окремих елементів.

Потребує удосконалення і механізм оцінки потреб дітей з інвалідністю, функціональними порушеннями, який на даний час визначається з використанням медичного підходу до питань інвалідності.

Майже 50 % респондентів зіштовхувалися із ситуацією щодо відмовляння їх від навчання дитини в умовах інклюзивного навчання. Водночас основними перешкодами на шляху до інклюзивного навчання батьки дітей з інвалідністю називають: архітектурну недоступність (адже у значній частині навчальних закладів досі не створено безбар’єрного середовища); відсутність асистентів дитини та асистентів вчителів; відсутність професійно підготовлених вчителів; велика наповнюваність класів учнями; стереотипне відношення однокласників та їхніх батьків; відсутність кімнати сенсорного розвантаження для відпочинку дітей, а також недостатність необхідних засобів корекції.

Також пані Назаренко відмітила спостерігання недостатньої кількості фахівців для роботи в інклюзивному середовищі та недостатній рівень їхньої підготовленості. Незадовільною є і практика щодо підготовки й перепідготовки асистентів вчителів, оскільки кількість відповідних курсів вкрай обмежена, а чисельність підготовлених спеціалістів – мізерна.

Підняла складне питання здобуття особами з інвалідністю професійної та фахової передвищої освіти.

Стосовно вищої освіти, за словами Назаренко, аналіз наданої місцевими моніторами інформації демонструє, що для створення умов здобуття вищої освіти особами з інвалідністю вживаються заходи щодо забезпечення безбар’єрного середовища, яке стереотипно вважається єдиною умовою доступності освіти для цієї категорії здобувачів освіти. Водночас не йдеться про доступні формати інформації для осіб з порушеннями зору та слуху і з психічними порушеннями.

 

Міжнародна науково-практична конференція, присвячена питанням інклюзивної освіти, є щорічним традиційним заходом. Упродовж 20 років у листопаді   Університет «Україна» об’єднує зусилля освітян з усієї України задля аналізу та пошуку вирішення актуальних проблем навчання та виховання людей в інклюзивному освітньому середовищі.

Стало вже доброю традицією проводити  Міжнародну Конференцію  напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю. За 20 років взяло участь більше 5000 учасників. Цього року  очікують  895 учасників Конференції. зібрано 300 тез доповідей.

 

 

 

  Категорія: