3 червня 2022 р. Пишу, але не знаю, коли повідомлення дійде і чи взагалі це буде можливо. З 30 травня в Херсоні та області немає українського зв’язку. Ніякого. Ні водафон, ні київстар, ні лайф, ні моб інтернету, ні стаціонарного (воля, укотелеком, київстар дом і тп). В місті зараз доступний інтернет лише від місцевого провайдера скайнет-норма і це лише тому, що вся мережа йде з російський шлюзів з Криму. Ну і активно впроваджують рос сімкарти “На связі” на +7. Така сімка наразі вартує 100 грн, і продають її лише під дані паспорта та ІНН ( +ще й фото всього паспорта). Пару днів була акція по 60 грн потім по 70 грн за цей пакет. Ажіотаж є, є великі черги. Та дзвонити можна лише на такий же номер з цієї мережі, в Україну дзвонити неможна, інтернет дуже слабкий і всі ресурси заблоковано. Вхідні та вихідні дзвінки платні. Поповнити його неможливо. Продають і за рос рублі.
Рос сімки не купували, на рос паспорти не писалися, їх гум допомогу не замовляли, виплати не записувалися, нічого не міняли, користуємося виключно гривнею. Вдалося обналічити під % невелику суму з Привату в мінял, за неї купуємо трохи продуктів. Тримаю чергу та хожу вже тиждень по 2 рази на день на перекличку до Приват банку, сподіваємося отримати готівку з картки, як буде хоч якийсь зв’язок, щоб не втрачати %. . Вже я в першій сотні. ( черга рухається, бо хтось не витримає такого, не приходить на перекличку і вибуває).
Здоров’я: встигли зробити обстеження УЗД і НЕ встигли отримати жодної вказівки лікаря, бо немає зв’язку. Поки тримаємося старої схеми лікування, поки що терпимо. Бодік дихає, сердце б’ється, харчування на мінімальних порціях є. Ліки розтягую на якомога більший час, даю найменшу підтримуючу дозу, як бути далі- не знаю. Дуже складно, багато питань.
До гуманітарного штабу від єдиної росії та асвабадітєлєй не зверталася. Ні ліків, ні їжі, ні гуманітарки, ніякої допомоги в них не просила і не брала. Боюся дуже, за всіх і за усе боюся, кожен день в страху та невизначеності. Страшний кошмар. З рідними в області немає жодного зв’язку, з батьками, відчай. Молюся кожного дня, плачу, чекаю на звільнення.
Господи збережи нас!