Своє перше десятиліття відзначатиме цього року Вінницька обласна громадська організація «Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця»
Метою діяльності «Відкритих сердець» спочатку були розробка та впровадження сучасних підходів до соціальної допомоги хворим на церебральний параліч і ментальними вадами, захист їхніх прав і законних інтересів.
Але насправді поле діяльності виявилося набагато ширшим. Скажімо, на сьогодні Асоціація об’єднує сім громадських організацій області, майже 70 волонтерів і фахівців. Ми досить активно реалізуємо п’ять проєктів, у рамках яких працює 18 програм, що загалом охоплюють понад 260 сімей, які мають дітей з інвалідністю. Зокрема, спільно з обласним Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було організовано виїзну «Батьківську школу». А програма стабільної адресної допомоги відкриває можливість надавати конкретній людині, що потрапила в складну життєву ситуацію, індивідуальну — необхідну саме їй — допомогу.
В рамках програми створення інформаційно-ресурсних центрів запровадження інклюзивної освіти ми провели ґрунтовну роботу з роз’яснення простої, здавалося б, істини: одна школа — для всіх дітей! А значить, і ті з них, що мають певні вади, можуть і повинні навчатися разом зі своїми здоровими ровесниками. Відтак інклюзивне навчання вже запроваджене в школах трьох районів. Справа досить складна, адже потрібно було створити певну матеріально-технічну базу.
Своєрідним «пілотним» проєктом у цьому відношенні була в нас, наприклад, Бохоницька загальноосвітня школа. Щоб зарахувати тут на навчання всього одну дитину на інвалідному візку, довелося подбати і про спорудження пандуса, і про спеціальну парту. Тільки завдяки спонсорській допомозі торік вдалося нарешті облаштувати в школі окрему туалетну кімнату. А ще ж, коли в класах є неповносправні учні, то потрібно мати асистентів вчителя та вихователя. Лише тепер, до речі, вирішуємо питання щодо впровадження такої посади.
Нам іноді закидають: в умовах, коли через брак коштів доводиться закривати десятки шкіл, сама ідея масового запровадження інклюзивного навчання (особливо в сільській місцевості), м’яко кажучи, передчасна. Але ж мова йде про особливих дітей, яких конче необхідно інтегрувати в суспільство. Щоб, ставши дорослими, вони могли почуватися такими ж громадянами, як й усі інші. Більше того, на наше переконання, спільне навчання здорових школярів і дітей із фізичними вадами сприятиме й моральному оздоровленню суспільства в цілому. Бо вже давно встановлено і зарубіжними, і вітчизняними психологами, що інклюзивне навчання корисне не тільки для неповносправних, але й для фізично здорових дітей.
Нерідко доводиться вислуховувати й явно провокативні запитання типу: а що, мовляв, буде, коли такі діти поводитимуться «неадекватно» і їхню поведінку копіюватимуть інші школярі? В таких випадках доводиться роз’яснювати, що проблема тут не залежить від того, є у дитини інвалідність чи ні. Перед тим, як інтегрувати таких дітей у класи загальноосвітніх шкіл, їх потрібно спочатку підготувати. Тоді й не виникатимуть питання та дискусії з цього приводу.
Соціально адаптувати неповносправних юнаків та дівчат значно складніше (за всіма параметрами!), ніж дітей із фізичними вадами в умовах інклюзивної освіти. Саме тому ми й не бралися тут «винаходити велосипед». Протягом семи років члени Асоціації «Відкриті серця» вивчали зарубіжний досвід. Таким чином ми готувалися до проєкту «Центр активної інтеграції «Живиця», однією з програм якого стали «Соціальні майстерні». Восени минулого року в селі Дорожнє їх було урочисто відкрито. Всього 58 молодих людей з інвалідністю стали тут господарями й працівниками.
Світлана ДЕМКО, голова ради ГО «Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця»Вінницька область
«Газета інвалідів та ветеранів», №02(15), лютий2013 р.