Виступ НАІУ на 15 сесії Конференції держав-учасниць Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю: Четвертий місяць війни: становище людей з інвалідністю (eng)

15 Червня 2022 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

15 сесія Конференції держав-учасниць Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (Нью-Йорк).

Дата: 14 червня 

Головний організатор: Україна

Співорганізатори: Постійні представництва при ООН Європейського Союзу, Литви, Польщі та США, International Disability Alliance та European Disability Forum

Обґрунтування та цілі 

З початку повномасштабної російської агресії проти України в лютому 2022 року діти та дорослі з інвалідністю стикаються з множинними загрозами. Вони більш за інших ризикують бути покинутими напризволяще, піддаватися насильству, отримати травму, загинути вдома, у закладі або під час переїзду.

Особи з інвалідністю мають недостатній доступ до евакуації та в контексті поточної надзвичайної ситуації не отримують потрібної підтримки та супроводу, мають обмежений доступ до інформації та можливість знайти хоча б відносну безпеку в зоні активних бойових дій. Під час війни жінки та дівчата з інвалідністю в Україні піддаються непропорційному ризику сексуального та гендерного насильства. Особливо це стосується жінок і дівчат з інтелектуальними та психосоціальними порушеннями. Ті, кому вдається втекти, чи то в безпечні райони України, чи в інші країни, стикаються з новими викликами та необхідністю відстоювати свої права.

Цей захід має на меті надати можливість організаціям людей з інвалідністю, експертам з прав людей з інвалідністю та державам, які беруть участь у реагуванні на надзвичайну ситуацію в Україні, презентувати актуальну інформацію про становище осіб з інвалідністю, які постраждали від війни, та поділитися своїми рекомендаціями та запитами з іншими державами-членами ООН, донорами, гуманітарними організаціями та іншими зацікавленими сторонами.

Тези з виступу представниці Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Л. Байди

Висловлюю подяку 

– організаціям людей з інвалідністю  з різних країн,  які стали голосами  українців з інвалідністю перед урядами своїх держав у відстоюванні миру для  України, у наданні захисту та допомоги, підтримки.

– Європейському Форуму осіб з інвалідністю та Міжнародному альянсу  осіб з інвалідністю  за адвокатування  прав українців з інвалідністю перед різними міжнародними інституціями.

Кожного дня російські війська порушуючи всі принципи міжнародного гуманітарного права цілеспрямовано обстрілюють житлові  райони наших міст;  гинуть мирні жителі; депортують жінок та чоловіків, дітей, катують і знущаються над людьми на окупованих територіях, розстрілюють інституційні заклади, вбивають активістів, ґвалтують жінок, дітей, чоловіків.

Людина з інвалідністю ти чи без інвалідності, так питання не стоїть перед нашими ворогами.   Ти українець – тому тебе потрібно вбити, а твою оселю знищити, пограбувати, а місто  в кому ти живеш – зруйнувати.

Хочу згадати в залі ООН жінок та чоловіків з інвалідністю, які  вносять свій вклад в перемогу над ворогом – захищаючи країну зі зброєю в руках, доставляючи гуманітарну допомогу, працюючи в лікарнях,  готуючи їжу для військових, роблячи маскувальні сітки; підтримуючі всіх, кому потрібна допомога; консультуючи і відстоюючи інтереси  людей з інвалідністю у військовий час.

Ми єдині – ми українці, ми прагнемо і боремося за мир

З перших днів війни, організації – члени Національної Асамблеї людей з інвалідністю допомагають з евакуацією, гуманітарною та фінансовою допомогою, пошуком прихистку; створили центри тимчасового перебування; надають психологічну, юридичну допомогу.

Сьогодні, незважаючи на військові дії, ми думаємо про майбутнє своєї країни – про відновлення, про впровадження програм повернення українців з інвалідністю додому.

Ми можемо зараз акцентувати свою увагу на всіх помилках, які були допущені  державними інституціями і на які громадські організації людей з інвалідністю наголошували після військових подій 2014 року на Сході України – неготовність укриттів/ бомбосховищ; питання евакуації, в тому числі людей похилого віку та з важкими порушеннями; надання медичної допомоги; доступу до води та продуктів; інформування населення в доступних форматах; фізична недоступність приміщень тимчасового прихистку для маломобільних груп;  відсутність логістики в наданні гуманітарної допомоги та ін.

Але я хочу  зосередити вашу увагу на  тому, що може покращити ситуацію з наданням допомоги  і підтримки  людям  з інвалідністю. Що ми можемо зробити спільно

  Практичний досвід діяльності Національної Асамблеї людей з інвалідністю  з перших днів війни свідчить, що:

• представники громадських організацій людей з інвалідністю мають бути включені на міжнародному та національному рівнях до кластерів/ організацій, які надають гуманітарну допомогу нашій державі. Порушення  принципу, «нічого для нас без нас» призвело сьогодні  до того, що  гуманітарна допомога не завжди враховує потреби осіб з інвалідністю,  і вони залишаються осторонь;
• при розрахунках та наданні фінансової допомоги  фізичним особам мабуть бути враховані чинники інвалідності. Зараз допомога становить  74 дол.;

До війни більше половина людей з інвалідністю знаходилась за межею бідності і сьогодні підтримуючи ВПО з інвалідністю з визначених громад, ми  «провокуємо» збільшення бідності серед основної цільової групи.

• міжнародні  інституції, в тому числі Червоний Хрест  мають знайти  механізми надання допомоги  інституційним  закладам на окупованих територіях і зробити це негайно.     Нестача продуктів, нестача ліків для пацієнтів цих закладів, які постійно їх приймають – це повільна і жахлива  смерть;
• враховуючи досвід, який  державні та громадські організації  набули  в питаннях евакуації за цей час, ми маємо всі разом подумати над логістикою повернення людей з інвалідністю додому.  Це непростий шлях і потрібно готуватись до нього;
• всі програми/ ініціативи/ стратегії  по відбудові України  мають враховувати чинник інвалідності: від архітектурної доступності, транспортної логістики, інформаційної підтримки до реального надання послуг в різних сферах. Від місць тимчасового проживання, модульних містечок  до інституційних закладів, відбудови медичних, освітніх закладів та забезпечення права на освіту.

Люди з інвалідністю мають велику історію боротьби за свої права у кожній країні. Сьогодні спільнота людей з інвалідністю об’єдналась, щоб допомогти  українцям.

Я вірю, що спільними зусиллями ми виборемо мир в Україні і будемо будувати разом інклюзивний світ.

========================

Talking Points from Larysa Bayda, a representative of the National Assembly of People with Disabilities of Ukraine

I want to express gratitude

–  to the organizations of people with disabilities from different countries – the organizations which have become voices of Ukrainians with disabilities in the governments of their countries to advocate peace for Ukraine, to providing shelter, help and support;

– to the European Disability Forum and International Disability Alliance for advocating the rights of Ukrainians with disabilities when interacting various international institutions.

Every day, Russian military troops, violating all the principles of international humanitarian law, are deliberately shelling and bombarding residential districts in our cities; civilians are dying; the invaders  are deporting women, men, and children, torturing and abusing people in the occupied territories, shooting our institutions, killing activists, raping women, children, and men.

Whether you a person with disability or without is not a question for our enemy.  You are a Ukrainian – so you must be killed, your home – destroyed and robbed, and the city where you live must be demolished.

Here in the UN Conference hall, I want to acknowledge the women and men with disabilities who are making their contributions into the victory over the enemy – by defending the country with arms, delivering humanitarian aid, working in hospitals, cooking food for the military, making camouflage nets; supporting everyone who needs help, giving consultations and advocating the interests of people with disabilities in the wartime.

 We are united, we are Ukrainians, we are striving and fighting for peace

Since the first days of the war, the member organizations of the National Assembly of People with Disabilities of Ukraine have been helping with evacuation, humanitarian and financial assistance, searching for shelter; they have created centers of temporary stay; they are providing psychological and legal aid.

Today, despite the ongoing hostilities, we are thinking about the future of our country – about renovation and about implementation of programs for Ukrainians with disabilities to return home.

Today we could focus on all the mistakes which were made by state institutions and which were emphasized by disability NGOs after the military events of 2014 in Eastern Ukraine, such as poor preparation of air-raid / bomb shelters; issues of evacuation, in particular, of elderly people and persons with severe disorders; the issues of providing medical aid; access to water and food; informing the population via accessible formats; also physical inaccessibility of temporary shelter facilities for low-mobility groups of population; the lack of logistics for delivering humanitarian aid, and others.

But I want to focus your attention on what can improve the provision of assistance and support to people with disabilities. What we can do together. 

  From the first days of the war in Ukraine, the practical experience of the National Assembly of People with Disabilities has proved that:

• representatives of disability NGOs must be included in the national and international clusters and organizations providing humanitarian aid to our state. The violations of the principle “nothing for us without us” today have entailed situations with humanitarian aid not always taking into consideration the needs of people with disabilities, and they are left behind;
• when calculating and providing financial assistance to physical persons, disability factors must be taken into account. Now the assistance is 74 US dollars;

Before the war, more than half of the people with disabilities lived below the poverty level, and today, by supporting internally displaced persons with disabilities from defined communities, we are “provoking” an increase in poverty among the main target group.

• International institutions, including Red Cross Society, must find mechanisms to deliver help to boarding institutions in the occupied territories and do it immediately. The lack of food, the lack of medications for the patients in such institutions, who rely on continual taking drugs, means a slow and horrible death;
• Considering  the experience collected by state and public organizations in terms of evacuation during this period, we must think all together about the logistics of returning people with disabilities home. It is not an easy way and we must prepare for it;
• All programs / initiatives / strategies aimed at reconstructing Ukraine must take into account the factor of disability: starting from architectural accessibility, transport logistics, informational support up to the realdelivery of services in various fields. From places of temporary stay and modular towns to care institutions, rebuilding of medical and educational institutions, and ensuring the right to education.

People with disabilities have a great history of fighting for their rights in each country. Today the community of people with disabilities have united together in order to help Ukrainians.

I believe that with our joint efforts we will win and regain the peace in Ukraine and we will be building an inclusive world together.