У Харківській області доцільно створити 100 мобільних бригад для надання паліативної допомоги тяжкохворим дітям.

Таку думку в ефірі “Українського радіо Харків” висловив Роман Марабян, директор обласного спеціалізованого будинку дитини “Гіппократ”. Він виступає за створення мережі мобільних бригад паліативної допомоги на базі нових районів, яким команда “Гіппократу” могла б допомагати.

“Сім новоутворених районів мали б мати одну мобільну бригаду, яка буде паростком, від якого розростатимуться інші команди”, — пропонує Марабян.

Зараз паліативну допомогу дітям можуть надати у двох центрах області — дитячому хоспісі на базі міської лікарні №5 і спеціалізованому будинку “Гіппокарт”. Паліативної допомоги потребують діти, які мають невиліковне захворювання, тяжкий стан здоров’я і потребують цілодобового нагляду.

“Це дитина, яка має конкретні ризики для життя. Якщо фахівці можуть спрогнозувати, що їй жити не більше року, дитина потребує хоспісної допомоги. Паліатив — для дитини, яка має певні ризики для життя, але вона може роками жити. Така дитина має отримувати паліативну допомогу”, — пояснює Марабян.

У центрі, яким він керує, допомагають дітям із ДЦП, епілепсією та іншими важкими діагнозами.

Договори про надання паліативної допомоги із Національною службою здоров’я України підписали ще 25 закладів Харківщини, розповіла очільниця Північного департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна. За її словами, вони можуть приймати пацієнтів і надавати їм паліативну допомогу, а НСЗУ оплатить послугу за кожного пацієнта.

Обласний центр “Гіппокарат” поки не співпрацює з НСЗУ. З обласного бюджету на рік центру виділяють 20 млн гривень, 16 з яких йде на зарплату, решти не вистачає не лише на мережу бригад (центр має одну мобільну бригаду), а й на обладнання. “Гіппократу” допомагають благодійники. Торік, щоби зробити ремонт, Роман Марабян видав друком свою книжку “Нотатки санітара Роми”. Гроші за наклад віддав у фонд закладу.

В чергу на реабілітацію до закладу записуються за рік.

“Система паліативної допомоги показала, на які аспекти життя дитини особливо треба дивитися. Як її моніторити і як вибудовувати її траєкторію життя, щоб кожен день був з прожитий радістю”, — пояснює Марабян.

На Харківщині існує обласна програма “Здорова сім’я”, розрахована на сім років з сумою фінансування у 10 млн грн. Вона націлена на те, щоб запобігти розвитку станів, які призводять до паліативних, розповіла Суспільному депутатка обласної ради та генетикиня Олена Гречаніна.

За її словами, в одній з лікарень області мають відкрити реабілітаційне та паліативне відділення, відремонтувати центр, де надають амбулаторне лікування та консультують сім’ї із важкохворими дітьми. Також планують збільшити кількість тестів, які виявляють захворювання у новонароджених.

“Крім того, що діти будуть там приходити й з ними проводитимуть різні реабілітаційні заходи, ми будемо вчити батьків. Бо я думаю, що ви уявляєте, стан країни — не такий, що можна сподіватися, що завтра ми відкриємо три чи чотири серйозних великих паліативних центри”, — розповідає Гречаніна.

Гречаніна каже, для родин, які не мають змоги приїхати до Харкова, єдиним варіантом залишається дистанційна консультація.

Що відомо

• Напередодні виборів у проєкті “Місцеві” Суспільне Харків розповідає про проблеми, якими живуть жителі Харківщини, й про те, як їх можна вирішити на місцевому рівні. В рамках проєкту Суспільне розповідає про систему паліативної допомоги в регіонах. Такої допомоги на Харківщині потребують чотири тисячі дітей.
• Як створювали центр допомоги дітям у Лозовій — шлях комунального реабілітаційного центру “Жемчужинки”.

Автори: Тетяна Кривоніс, Альона Рязанцева

Джерело https://suspilne.media/62057-lekcii-ta-diskusii-v-litmuzei-govoritimut-pro-patij-harkiv/