5 лютого представниці Національної Асамблеї людей з інвалідністю брали участь в семінарі для жінок – правозахисниць та захисників прав жінок, який проводили Програма ООН Жінки та УВКПЛ.
Під час семінару в учасниц/ків була можливість обговорити проблеми прав людини в Україні, перешкоди та виклики з якими стикаються жінки правозахисниці та захисники жінок, поділитись історіями успіху у відстоюванні прав жінок.
Беручи участь в обговорені представниця НАІУ Лариса Байда сказала, що «хоча всі жінки та дівчата мають ті самі права людини, але потреби жінок і дівчат з інвалідністю мають свої особливості, що вимагає відповідних заходів реагування.
Жінки та дівчата з інвалідністю зазнаючи множинної та перехресної дискримінації та стикаються з соціальним відчуженням, стереотипами, не завжди знають, як захистити себе і куди звертатись. Наприклад, нещодавно жінки з інвалідністю з різних регіонів України за підтримки Національної Асамблеї людей з інвалідністю та Програми ООН Жінки провели моніторинг дотримання прав жінок з інвалідністю, під час якого було виявлено, що «дівчата та жінки з інвалідністю нерідко відчувають страх, приниження, незахищеність в натовпах, громадських місцях, транспорті, але не хочуть про це писати, бо звикли та вважають це незначними інцидентами», що «більшість державних структур не ведуть статистику звернень жінок та дівчат з інвалідністю, заклади для жертв насильства залишаються архітектурно недоступними для маломобільних груп».
Представниця НАІУ в Луганській області Тетяна Баранцова акцентувала увагу учасників/ць на питаннях безпеки жінок з інвалідністю, які займаються правозахисною діяльністю: «Я працюю в Луганській області з дівчатами та жінками з інвалідністю, пересуваюсь на колясці. Відвідую різні міста і заклади сама, без супроводжуючого. Недоступна інфраструктура, транспорт, готелі, дороги все це наражає мене на небезпеку і є загрозою для мого життя…
Як би я не боялась, що не зможу вийти з готелю, коли буде евакуація (а таке було) , що не буде кому допомогти зійти вночі з вагона, я не можу не їхати до дівчат, жінок, дітей з інвалідністю, бо вони чекають допомоги… І ще я впевнена, що участь жінок з інвалідністю в правозахисній діяльності має велика значення для досягнення миру на Сході України, вона дає людям певну надію на зміни… Одного разу мені сказали, «ну, якщо ви на колясці до нас добрались, і не побоялись, то все буде добре…».
Семінар «Жінки-правозахисниці» був спільною ініціативою UN Women Ukraine та Моніторингова місія ООН з прав людини / UN Human Rights Monitoring Mission, і проводився Робертою Кларк, колишньою Директоркою ООН Жінки в Азійсько-тихоокеанському регіоні, та Рубеном Браувером, спеціалістом з прав людини УВКПЛ.
Фото зі сторінки Програми ООН Жінки у Фейсбуці.