Валентину – 16. Він – найстарший у сім’ї. Хатня робота, город, піклування про менших сестричку і братика, вранішня кава для батьків – це далеко не всі щоденні клопоти хлопця. І синдром Дауна – це не привід для поблажок, – вважають у сім’ї Новосадів.

Хлопця виховали настільки самостійним, що він навіть до школи їздить сам маршруткою, а мешкає родина за 24 кілометри від Луцька, у селі Чаруків. Цю саму відстань Валентин щодня тепер долає до свого першого місця роботи – кав’ярні «Цукерня».

Власниця закладу Юлія Другак зголосилася на участь у проєкті «Діти Сонця. Один день на роботі», бо з досвіду знає, що люди з синдромом Дауна, часом навіть більше за інших, заслуговують бути працевлаштованими.

Молодий колектив закладу тепло прийняв Валентина під свою опіку: вчили, допомагали, підтримували…

До обов’язків Валентина на новій роботі входить прибирання столиків, миття посуду, складання серветок, протирання пилу та інше. З перших днів стажування Валентин працював з завзяттям, та не обійшлося і без труднощів. Зокрема, хлопцеві постійно кортить скуштувати смаколики, що їх замовляють відвідувачі, або продегустувати цукор. Але за це він, як і годиться, “отримує на горіхи” від старшого персоналу.

Відвідувачі «Цукерні» почали кликати Валентина на ім’я, з’явилися постійні клієнти, йому залишають чайові.

Зйомки відеопроєкту закінчилися, а Валентин і досі приїздить до кав’ярні. Одягає фірмову теніску, фартух і стає на підмогу дівчатам офіціанткам.

У Валентина великий потенціал, – каже Юлія Другак. Вона радить хлопцеві здобувати відповідний фах і наполегливо готуватися, аби улюблена справа стала роботою на постійній основі.

Проєкт реалізується в рамках кампанії «Дискримінація обмежує. Протидій!» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Громадське