Якось не відчув значимості того, що відбулось в залі. При всьому тому, що проблеми воїнів АТО, особливо тих, хто отримав інвалідність на полі бою, НАДЗВИЧАЙНО ЗНАЧИМІ, А ІНКОЛИ – І КРИТИЧНІ.

Хотілось почути пріоритетність проблем, які не вирішені для наших героїв, і особливо, – шляхи вирішення.

Три хвилини, які я отримав для виступу – це катастрофічне ніщо для можливості усвідомлення всього того, що потрібно для забезпечення прав воїнів АТО з інвалідністю.

Але користь від цих слухань потенційно існує по факту підготовки пропозицій до Рішення Верховної Ради з цього приводу.

І особливо, якщо реалізацією цих пропозицій буде хтось реально займатись на рівні Уряду.

Готую такі пропозиції до Парламенту…

А ще знаю, що зробив для воїнів АТО з інвалідністю і знаю, що буду ПРОБИВАТИ!..