Всеукраїнська програма «Здоров’я жінок України» – захист прав жінок з інвалідністю – вимушених переселенців зі Сходу України

2 Липня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

03.06.2015р. в Єтнографічному комплексі “Українське село” відбулося засідання “Покращення доступу жінок з інвалідністю – вимушених переселенців з Луганської та Донецької областей до послуг планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я», в якому прийняли участь близько 50 осіб, більшість з яких – представники громадських організацій інвалідів з Луганської та Донецької областей, представники влади, соціальні партнери.

Засідання було відкрито Наталією Карбовською – заступником директора Всеукраїнської програми «Здоров’я жінок України» та Лідією Грива Координатором програми.

Наталія зазначила необхідність підтримки даного напрямку. Вона розповіла про те, що розпочинаючи програму майже два роки тому, навіть не уявляли, наскільки вона є необхідною не тільки в плані підтримки здоров’я жінок з інвалідністю, а й в психологічному плані, в ствердженні права та самореалізації даної категорії, про яку не тільки в Україні говорили дуже мало – взагалі в світі, тема жінки з проблемами здоров’я, лише тільки починає розвиватися.

Сьогодні жінка зі Сходу потрапила в надважкі обставини, проблеми з лікуванням, житлом, реабілітацією, отриманням медичної допомоги, вихованням дітей, які також зазнали психологічних травм, є дуже важким випробуванням.

Учасники зауважили, що дана програма надала можливості провести моніторинг ситуації, в який опинилася дана категорії жінок. Велику роль було звернено на аудити медичних, реабілітаційних закладів та місць тимчасового проживання.

Аудиторами доступності даних закладів, в більшості, були жінки, які мають важкі обмеження в пересуванні – керівники громадських організацій інвалідів з Луганської та Донецької областей.

В місті Одеса та в Одеській області працюють: Олена Рожкова – голова ЛМГО «Центр соціальної реабілітації інвалідів», Марина Глущенко – голова ЛМГО «Допомога дітям, молоді та жінкам з інвалідністю «Олександрія», Тетяна Мануйлова ЛОГОІ «Дорогою добра»;

Допомогу в аудіті надав Віталій Святошенко – голова громадської організації молоді міста Дебальцево (Київська область); Любов Кудінова – голова Луганського обласного батьківського комітету дітей інвалідів (м. Бровари);

Олексій Сорока, Олександр Гончар – ЛОМГО «АМІ-Схід», Людмила Авраменко – представник Луганського обласного УТОС, проводили аудити в Луганській області та в місті Київ;

Велику допомогу у проведенні аудитів архітектурної доступності в Чернівецькій області надала Валентина Добридіна – голова громадської організації в Чернівецькій області;

Сніжана та Володимир Кернічні – лідери ДОГОІ «СОІУ» (м. Слов’янськ), проводили аудит в м. Словьянськ, Донецької області.

Аудити архітектурної доступності в Одеській області та в місті Одеса, виявили підтримку керівництва санаторно-реабілітаційних установ щодо їх переобладнання. Вони стали готуватися до прийому відпочиваючих з травмами та захворюваннями хребта та спинного мозку. Наші організації були запрошені до проведення аудитів, вони надавали консультації при реконструкції, які в більшості були виконані.

В результаті, в Одеській області готові прийняти людей з інвалідністю, даної категорії, санаторії «Одеса», «Куяльник», «Орізон», «Лозо».

Кожен з санаторіїв мають свою ступінь доступності. Для людей з важкими травмами шиї ці оздоровчі заклади ще не мають достатніх умов, а персонал – навичок догляду та лікування, але вони прагнуть до цього. Дуже важливо, що в санаторії «Куяльник», люди – переселенці, можуть скористуватися не тільки гарно обладнаною прилеглою територією, а й прийти до лікаря на консультацію, отримати лікування.

Необхідно відмітити великий вклад в покращення даної ситуації в Одеській області Національної Асамблеї інвалідів України та “Європейської Асоціації людей з інвалідністю”.

Якщо стосовно місць проживання жінок з важкими ураженнями ОРА – все досить важко.

Хоча люди і пристосувалися, а керівництво санаторіїв –   додали багато зусиль, для покращення умов, наприклад, столову обладнали на першому поверсі, а не на другому, як було раніше, зроблені невеличкі пандуси до санвузлів, але… в кімнатах мешкають цілі родини з дітьми, батьки яких пересуваються на візках і це дуже складно і для дітей, і для батьків.

Але, мушу передати велику вдячність тим, хто зробив для нашої категорії і ці умови. Без цього вони б не вижили.

Аудити доступності місць тимчасового проживання вимушених переселенців – жінок з інвалідністю, в районних містах Київської області, в Чернівецькій області, в Дніпропетровській, в Луганській та в Донецькій областях, говорять, як і усюди, про недоступність транспортну (як дібратися до лікарні), про не обладнані, недоступні кабінети, недоступність внаслідок відсутності ліфтів. Все, як завжди. Нічого нового.

Але все загострюється тим, що навкруги незнайомі люди, не має до кого звернутися по допомогу, пригнічує відсутність коштів. Стереотипне відношення до переселенців говорять про політичні погляди лікарів, які відображуються на спілкуванні з пацієнткою.

Психологічно дуже важко.

Київ та обласні центри, де мешкають жінки з інвалідністю, вимушені переселенці зі Сходу України. Мами на візках говорять про проблеми з тим, що терапевт та педіатр знаходяться в лікарні, а інші медичні спеціалісти розміщені по різних лікарнях, які також мають недоступність архітектурну. В Києві великі відстані і відвезти дитину, чи самій потрапити на прийом до лікаря дуже важко.

Не має, як добратися, незнайоме місто, не знайомі лікарі….

Ці приклади стосуються, в більшості, жінок, які самотужки долають проблеми житлові, про них не опікуються волонтери та громадські організації.

Не зважаючи на те, що проєкт спрямований на моніторинг ситуації стосовно жінок,які пересуваються на візках,  в засіданні побажали прийняти участь жінки з інвалідністю, вимушені переселенці з Луганської області, які мають важкі ураження зору.

Жінки мешкають в Центрі реабілітації для незрячих в місті Києві. Вони, говорять, що дуже вдячні керівництву Центру реабілітації за дах над головою, за розуміння та підтримку в важкий час, коли було нікуди дітися від війни. У представника керівництва Луганського обласного УТОС – Людмили Авраменко знарядом зруйноване житло. Повертатися нема куди.

Жінки з втратою зору розповідають, що Центр є приміщенням навчальним. Додаткові витрати у великому приміщенні важко сплачувати. В Центрі не має можливості облаштувати побут, необхідні санітарні умови. Прилегла територія, дуже пошкоджена.  Без супроводу пересуватися важко. До лікарні не дібратися. Травмонебезпечно.

Дуже важливим була участь в засіданні керівництва відділень Фонду інвалідів Київського міського, Київського обласного та Всеукраїнського. Ми отримали багато важливої інформації, а, головне, звернувшись до Фонду з питанням про закупівлю обладнання – кресла-трансформерів в жіночі кабінети спеціалізованих санаторіїв «Слов’янський» м Слов’янськ, Донецької області та в «Куяльник», м. Одеса ми отримали підтримку щодо розгляду даного прохання і великий шанс на його здійснення.

Це дуже добре, отже при отриманні путівки сотні жінок, які пересуваються на візках зможуть отримати професійну, якісну допомогу.

Не зважаючи на важкі та іноді сумні питання, здається, що всі захоплювалися учасницями засідання – жінками – чудовими, сильними, з глибокими та сумними очами, отже на їх долю випало зазнати те, як важко рятувати свою родину, залишати рідну оселю,виборювати право на життя,не маючи ресурсів та можливостей, але маючи такі важкі обмеження в здоров’ї.

Тому засідання, присвячене саме цій категорії, було необхідним, затишним, сповненим емоцій, надій, нової інформації. Для учасниць було дуже важливо розуміти, що Всеукраїнська програми «Здоров’я жінок України» турбується про них та докладає багато зусиль, для того, щоб громада розуміла ці проблеми, адже здається, що суспільство звикає до війни на Сході, але звикнути статусу вимушеної переселенки та всіх додаткових бідкань – неможливо.