Регіональна онлайн консультація з людьми з інвалідністю та громадськими організаціями людей з інвалідністю

25 лютого відбулася Регіональна онлайн консультація  з людьми з інвалідністю та громадськими організаціями людей з інвалідністю, яку проводив Комітет ООН з прав осіб з інвалідністю.

Тема консультації «Від ізоляції, невидимості  і сегрегації до залучення людей з інвалідністю до місцевої спільноти. Виявлення та подолання перешкод на шляху успішного процесу деінституалізації».

Громадські організації, члени  Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, діяльність яких спрямована на вирішення питань людей з інвалідністю з різними порушеннями, які знаходяться в закладах опіки різних форм власності, психіатричних лікарнях; які опікувались питаннями жінок та чоловіків з інвалідністю, в тому числі літнього віку; сімей, що виховують дітей з інвалідністю відправили інформацію (520 слів) на Комітет та взяли участь в Регіональній зустрічі. Кожна з організацій, яка готувала інформацію зробила акцент на ситуацію з Ковід–19 зі своєї теми.

Як зазначалось в Інформаційній записці Комітету, участь в регіональній зустрічі могли взяти люди з інвалідністю через їхні організації, організації дітей та молодих людей з інвалідністю, організації самоадвокації, організації осіб з інтелектуальними та психічними порушеннями, організації жінок з інвалідністю. Інші заінтересовані організації та суб’єкти могли бути присутніми в якості спостерігачів.

Регіональні консультації Комітет ООН з прав осіб з інвалідністю проводить з людьми з інвалідністю з різних країн з метою обміну досвідом, думками, пропозиціями по вирішенню складних питань та ситуації, яка склалась з особами з інвалідністю в період Ковід-19, включаючи осіб, які перебувають в спеціальних закладах опіки.

Комітетом були запропоновані теми для обговорення та основні питання.

Від Національної Асамблеї людей з інвалідністю був один виступ в якому тезисно прозвучала  частина інформації поданої на Комітет. Відповідаючи на питання, які заходи необхідно вжити в Україні для поліпшення становища різних груп, які схильні до високого ризику інституціоналізації, ізоляції, Лариса Байда відзначила наступне:

• Наявність відповідної політики/програм з фінансовим забезпеченням. Постійний моніторинг та оцінка за участі громадських організацій осіб з інвалідністю. Міжвідомча узгодженість. До прикладу, НАІУ занепокоєна реалізацією «Національної Стратегії реформування інституційного догляд та виховання дітей на 2017-2026 роки». Відсутній чіткий аналіз виконання Стратегії, який реальний вплив  вона мала на якість життя сімей, що виховують дітей з інвалідністю; які послуги впровадженні на рівні громади та ін. Склалось враження, що Стратегія зосереджується тільки на закритті закладів, а не на підтримці сімей, створені та розвитку послуг. Державна доповідь» Захист прав дітей в умовах децентралізації влади в Україні «є підтвердженням тому, що політика на національному та місцевому рівнях не в повній мірі враховує інтереси сімей, які виховують дітей з інвалідністю, підлітків, з інвалідністю, які знаходяться в державних закладах опіки; відсутня фінансове обґрунтування становища сімей ( господарств) з інвалідністю; аналіз розвитку послуг на рівні громади та ін.
• Підтримка громади: розвиток послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, забезпечення житлом, працевлаштування та ін. Право вибору людей з інвалідністю де і з ким жити. Просвітництво в громаді з цих питань. Недостатнє фінансування. Слабка міжвідомча координація між соціальним захистом та охороною здоров’я, відсутність чіткої політики на рівні громад, ейджизм по відношенню до людей з інвалідністю похилого віку, які проживають в сім’ях та інституціях, збільшення цифрового розриву для людей з інвалідністю, особливо, що проживають в сільські місцевості. Всі ці питання загострились в період Ковід-19.
• Наявність системи підтримки. Запровадження перехідного періоду від інституційного закладу до повернення в сім’ю. Навчання державних службовців, фахівців, самих осіб з інвалідністю.
• Забезпечення участі організацій осіб з інвалідністю в процесах прийняття рішень. Забезпечення дієвої роботи Наглядових Рад при інституційних закладах за участі громадських організацій людей з інвалідністю; моніторинг державних програм, послуг; участь в обговоренні політик/стратегій, законодавчих змін; фінансова підтримка інституційної діяльності громадських організацій осіб з інвалідністю та ін.

Вся інформація від різних країн узагальниться Комітетом та буде підготовлено Проєкт Керівництва по деінституалізації, в тому числі в надзвичайних ситуаціях. Кінцева ціль, практична реалізації статті 19 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

 Секретаріат НАІУ