Інклюзивні громади – об’єднані дії для захисту прав людей з інвалідністю та за їхньої участі . Історія брата та сестри з Торчину (Eng)

5 Грудня 2023 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Національна Асамблея людей з інвалідністю України реалізуючи проєкт «Багатосекторальна гумаінітарна допомога для ВПО, репатріантів , ветеранів та приймаючих громад в Україні « відвідує пілотні громади у Волинській, Полтавській, Чернівецькій областях. Під час візитів зустрічається з цільової групою проекту- жінками та чоловіками з інвалідністю, сім’ями, які виховують дітей а молодь з інвалідністю, особами поважного віку 60 +, ветеранами. Історії людей, які живуть поряд з нами.

Брат і сестра мешкають в невеликому, але затишному будинку з кількома кімнатами. Обидва мають інвалідність. Попри життєві виклики завжди підтримують одне одного, ведуть разом господарство і будують плани на майбутнє.

49-річна Тетяна розповідає, що майже всі побутові справи виконує самостійно. Жінка вивчилася на бухгалтера, вміє водити машину і любить малювати. Пересувається на кріслі колісному. А щоб вільно спілкуватися з братом, опанувала жестову мову. Згадує, що повністю самостійними довелося стати після смерті батьків. Тато помер минулого року від коронавірусу. Хвороба розвивалася дуже швидко, врятувати його не вдалося.

«Ми з братом дуже підтримуємо одне одного. Я пораюся в будинку, він бере на себе господарство. У нас є город, ми обробляємо його і вирощуємо овочі. Допомагає і соціальна працівниця, особливо в хатніх справах і якщо треба щось купити в магазині. Одним словом, живемо, як можемо. Я маю освіту, але зараз не працюю, бо не всі хочуть наймати на роботу людину з інвалідністю. Та думаю, що хотіла би чимось займатися, хоча б онлайн», — розповідає Тетяна.

«Я люблю свій Торчин, це місце, де я народилася, місце моїх батьків. Нам добре тут жити, але от громадського транспорту не вистачає, дороги місцями дуже погані, отримати соціальну допомогу теж не завжди просто. Вірю, що все змінюватиметься на краще», — додає жінка.

Нещодавно в родини зламалися телевізор і пральна машина. Кажуть, що мрії збуваються. Можливо, хтось , прочитавщи цей допис захоче подарувати сім’ї радість і зможе придбати нову побутову техніку.

Контакти родини можна отримати в Секретаріату НАІУ office-naiu@ukr.net

Торчинська громада , Волинська область

Ця публікація створена в межах реалізації проєкту «Багатосекторальна інклюзивна гуманітарна допомога для ВПО, осіб, які повертаються, ветеранів та приймаючих громад в Україні», що реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за підтримки МЗС Німеччини та Християнської місії незрячих.

#НАІУ #CBM #допомога #інклюзивні_громади

*******

Stories of People Living Next to Us

The National Assembly of People with Disabilities of Ukraine (NAPD), in the framework of implementing the project “Multisectoral Humanitarian Assistance for IDPs, Repatriates, Veterans, and Host Communities in Ukraine,” is visiting pilot communities in Volyn, Poltava, and Chernivtsi regions. During the visits, the NAPD meets with the project target group – women and men with disabilities, families raising children and youth with disabilities, elderly people aged 60+, and veterans.

The Stories of People Living and Working in the Communities.

A brother and a sister live in a small but cozy house with several rooms. Both have disabilities. Despite the challenges of life, they always support each other, run the household together, and make plans for the future.

Tetiana, 49, says that she does almost all her household chores on her own. The woman was trained to become an accountant; she can drive a car and is fond of painting. She uses a wheelchair to get around. To communicate freely with her brother, she also learned sign language. She recalls that they had to become fully independent after their parents died. Her father died last year from Coronavirus. The disease had developed very quickly, and they couldn’t save him.

“My brother and I support each other very much. I do the household work, and he takes care of the farm. We have a garden, which we cultivate to grow vegetables. A social worker also helps us, especially with the household chores and if we need to do some shopping. In short, we live as best we can. I have an education degree, but I am not working now because not everyone wants to hire a person with a disability. But I think I would like to be busy with something, at least online,” says Tetiana.

“I love my Torchyn. It is the place where I was born, and where my parents lived. It’s good to be living here, but there is not enough public transportation, and the roads are very bad in some places. It is not always easy to get social assistance either. I believe that everything will be changing for the better,” she adds.

Recently, the family’s TV and washing machine broke down. They believe that dreams do come true. Perhaps, someone who reads this post will want to give joy to the family and buy them new home appliances.

The contacts of the family are available in the NAPD Secretariat

office-naiu@ukr.net

Torchyn city community, Volyn region

Новина має такі "мітки":

Категорія: