Сила відновлення: як фахівці Іванківської громади навчаються повертати життя

Другий навчальний заїзд тренінгу «Якісні послуги у реабілітації» завершився на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСІУ. Протягом 27–31 жовтня 2025 року фахівці Іванківської лікарні проходили інтенсивну практичну підготовку, щоб підвищити рівень своїх знань і навичок у сфері фізичної реабілітації. Це продовження навчальної програми, що допомагає фахівцям Іванківської громади переймати найкращі практики фізичної терапії, розвивати професійні навички та формувати команду, здатну підтримувати людей на шляху відновлення.

Тренінг організовано Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) у співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за підтримки Іспанського агентства міжнародного співробітництва у сфері розвитку (AECID).

Навчання, що надихає

Під керівництвом тренера Максима Віноградова учасники п’ять днів інтенсивно відпрацьовували практичні навички — від оцінки функціональних можливостей людини до планування реабілітаційного процесу, ведення документації та організації занять у максимально наближених до домашніх умов.

«Коли бачиш, що вправи дають реальний результат, розумієш: це не просто методика, а шлях до життя конкретної людини», — ділиться учасниця тренінгу Юлія.
«Для нас важливо, щоб кожен фахівець умів бачити не діагноз, а потенціал людини. Саме це ми відпрацьовуємо на практиці», — підкреслив Максим Віноградов.

Історія Миколи: від болю до сили

А справжнім уроком для всіх учасників стала зустріч із ветераном Миколою, 24 роки, який поділився своєю історією — історією мужності, боротьби та неймовірного бажання жити.

До війни він навчався у медичному університеті — шукав себе, пробував різні напрямки, мріяв про військову службу. У грудні 2020 року вирішив: буде військовим, і підписав контракт із Національною гвардією України. Коли почалося повномасштабне вторгнення, не вагаючись, пішов добровольцем до штурмової бригади на Бахмутський напрямок.

14 жовтня 2022 року, у День захисників і захисниць України, Микола отримав тяжке поранення голови — були уражені обидві півкулі мозку.

Після операції — мовчання. Чотири місяці. І лише 24 лютого 2023 року — перші слова.
Реабілітацію він розпочав у Бучі. Багато клінік відмовляли — не реагував, не виконував команд. Але команда клініки «Адоніс» не здалася.
«Саме завдяки ранній реабілітації Микола повертався до життя», — говорить мама Леся.

У найважчі місяці поряд була його дівчина Юля. Вона приходила до лікарні, говорила з ним, навіть коли він мовчав, бризкала поруч свої парфуми й казала лікарям: «Він відчуває запахи, просто не може сказати».
Згодом Микола сам попросив залишитися друзями, але мама досі говорить про Юлю з великою вдячністю — за ніжність, терпіння й віру в її сина тоді, коли ніхто не знав, чи він виживе.

Далі були Модричі, «Незламні», Пуща-Водиця, Рівне, Луцьк, Винники, Західний реабілітаційно-спортивний центр — десятки місць, де Микола крок за кроком відновлював себе.
Рух. Мова. Посмішка. І, можливо, усіх цих етапів уже й не злічити.

Сьогодні Микола знову ходить, говорить, сміється й будує плани. Він не любить слово «інвалід» — каже, воно принижує. Бо сила — не в тілі, а в рішенні не здаватися.
Частину його черепа замінила титанова пластина, але він жартує, що це лише «додаткова броня».

Після всього пережитого він не зупинився: змінив фах і здобув диплом юриста.
«Маю плани — дружину, квартиру, мрію подорожувати. Головне — не зупинятися», — усміхається.

Його історія — про те, що навіть після темряви можна знайти світло. І що реабілітація — це не просто медицина. Це віра. У себе. І в життя, яке варте того, щоб його прожити.

Від теорії до людяності

Для учасників тренінгу історія Миколи стала не лише емоційним моментом, а й живим прикладом того, наскільки важливою є рання та безперервна реабілітація.

«Ми побачили, як багато може зробити команда, якщо вірить у людину. Саме для цього ми вчимося — щоб мати сили підтримувати таких хлопців і дівчат щодня», — поділилася учасниця Оксана.
«Цей тренінг — не просто про техніки. Це про здатність бачити людину за травмою. І саме такі історії повертають сенс у нашу роботу», — підсумував Максим Віноградов.

Тренінг став ще одним кроком до формування мультидисциплінарної команди в Іванківській громаді, здатної надавати допомогу якісно, людяно й професійно.
Бо реабілітація — це не лише про рухи. Це про життя, яке варте того, щоб за нього боротися.