Інклюзія як система: що Україна може взяти з досвіду Японії
25 March 2026
Share:
Як побудувати систему, де люди з інвалідністю живуть і працюють у громаді, а не залишаються поза нею? Саме про це говорили під час вебінару, який провів Ресурсний центр Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (Сторінка РЦ за покликанням).
Захід був присвячений досвіду Японії — країни, де інклюзія стала частиною щоденних рішень, а не окремою політикою.
Спікер — Руслан Топчан — поділився практичним досвідом і спостереженнями зсередини системи. І головне — показав: інклюзія працює тоді, коли вона стає частиною щоденних рішень, а не окремим напрямом політики.
«У Японії інклюзія — це не окрема програма. Це частина повсякденного життя громади. Система працює тоді, коли вона підлаштовується під людину, а не навпаки».
Від установ — до життя в громаді
Японська система соціального захисту базується на принципі життя в громаді. Людина з інвалідністю має можливість самостійно обирати, де і як жити, працювати та навчатися.
Послуги організовані так, щоб підтримка була поруч — у місці, де людина живе. Це дозволяє уникати ізоляції та сприяє реальній участі в житті суспільства.
Як працює система
Система вибудувана чітко і послідовно:
— держава формує політику і стандарти; — регіони координують реалізацію; — громади надають послуги.
Фінансування також розподілене між рівнями влади: 50% — національний рівень, 25% — регіональний, 25% — місцевий.
Важливо, що соціальні послуги часто надають не державні установи, а громадські організації та бізнес. Це створює конкуренцію і підвищує якість підтримки.
Працевлаштування як ключ до включення
У Японії зайнятість — це не окрема послуга, а частина системи підтримки.
Людина проходить повний маршрут: навчання → підготовка → працевлаштування → супровід.
Система включає: — квоти для роботодавців; — фінансові стимули і гранти; — адаптацію робочих місць; — підтримку джоб-коучів; — різні формати зайнятості — від підтриманої до роботи в компаніях.
Це означає, що людину не залишають після працевлаштування — її підтримують далі.
Інклюзія починається з людей
Зміни в Японії відбувалися не лише через законодавство. Велику роль відіграла активність самих людей з інвалідністю — їхня адвокація, об’єднання і вплив на рішення.
Саме цей фактор дозволив перейти від підходу «захисту» до підходу рівних можливостей і повноцінної участі.
Що спрацювало в Японії
— What is your personal motivation for working on the Women’s Health Project? Послуги в громаді → більше незалежності Підтримка доступна там, де живе людина.
— What is your personal motivation for working on the Women’s Health Project? Чіткий розподіл ролей → ефективність системи Кожен рівень влади має свою функцію.
— What is your personal motivation for working on the Women’s Health Project? Фінансування з кількох джерел → стабільність Система не залежить від одного ресурсу.
— What is your personal motivation for working on the Women’s Health Project? Партнерство з НУО і бізнесом → якість послуг Послуги надаються різними провайдерами.
— What is your personal motivation for working on the Women’s Health Project? Працевлаштування як система → реальна інтеграція Людина отримує не лише роботу, а підтримку на всіх етапах.
— What is your personal motivation for working on the Women’s Health Project? Адвокація → системні зміни Зміни ініціюються і підтримуються самими людьми.
Чому це важливо для України
Досвід Японії показує: інклюзія не працює точково. Вона працює як система.
Це про: — сильні громади; — доступні послуги; — включення в економіку через зайнятість; — партнерство держави, громадського сектору і бізнесу; — фокус на людині, її виборі та незалежності.
Цей досвід не потрібно копіювати — його потрібно адаптувати. Але він чітко показує напрям руху.
Слідкуйте за матеріалами НАІУ — ми продовжуємо ділитися практичними рішеннями, які допомагають робити громади більш інклюзивними та доступними для всіх.
Iryna Tverdokhlib is the Regional Representative of the National Assembly of People with Disabilities of Ukraine, Deputy Chair of the Regional and Municipal Accessibility Committees, and Coordinator of the Women’s Health Project in Poltava Region. She leads a local organization of persons with disabilities, is actively engaged in civic advocacy, and has spent many years working to improve accessibility and protect the rights of persons with disabilities.
У межах Національного тижня безбар’єрності Національна Асамблея людей з інвалідністю України провела навчальний онлайн-захід для працівників НЕК «Укренерго» на тему «Безбар’єрність — норма, а не виняток». Захід був присвячений принципам доступності, інклюзії та рівних можливостей, а також практичним підходам до створення безбар’єрного середовища в роботі великих установ і підприємств. До участі в онлайн-зустрічі з боку […]
Національний тиждень безбар’єрності — це нагода говорити не лише про доступні будівлі, транспорт чи сайти. Це також привід подивитися на те, чи може людина вчасно отримати допомогу, коли вона їй найбільше потрібна. В умовах війни це питання стало особливо важливим. Люди з інвалідністю, люди старшого віку, ветерани з пораненнями, внутрішньо переміщені особи, родини з дітьми […]
У межах Національного тижня безбар’єрності 28 травня 2026 року для працівників Пенсійного фонду України та його територіальних органів відбувся вебінар «Безбар’єрність — норма, а не виняток». У заході взяли участь Голова Громадської спілки «Всеукраїнське громадське об’єднання “Національна Асамблея людей з інвалідністю України”» Валерій Сушкевич, заступниця Голови правління Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко, а також спікери […]
Доступність у громаді починається з конкретних речей. Людина має мати можливість зайти до установи, отримати послугу, знайти зрозумілу інформацію, звернутися по допомогу, дістатися потрібного місця і не залежати щоразу від сторонньої підтримки. Під час Національного тижня безбар’єрності НАІУ розповідає про приклад із мережі Асамблеї — роботу ГО «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю “Лідер”» у […]
На порталі «Дія» запрацювала нова електронна послуга від Міністерства юстиції України — реєстрація громадської організації на підставі модельного статуту. Як пояснює Мінюст на своїй сторінці в Телеграм, послуга є повністю автоматизованою та не потребує участі державного реєстратора чи особистого звернення до органів юстиції. Як це працює: — авторизація на порталі «Дія»; — заповнення заявки (близько […]