Як Інна та Олена Приступи з Волині доводять, що бар’єри — це лише упередження

У волинському місті Рожище живе родина, яка доводить: інвалідність — не обмеження для таланту та прагнення самореалізації. Інна та її донька Олена мають порушення зору, проте це не заважає їм жити активно, розвиватися та працювати у сферах, які зазвичай вважають “візуальними”.

Інна займається шиттям — справою, що потребує точності, уваги до деталей і відчуття форми. Вона створює якісні вироби вдома, доводячи, що професіоналізм — це насамперед про навички, а не про фізичні можливості. Олена — приклад поєднання соціальної активності та творчості. Вона волонтерить, малює, а також опанувала мистецтво татуювання — сферу, де відчуття лінії та форми замінюють зір. Обидві жінки спростовують упередження, що люди з порушенням зору не можуть працювати в галузях, де важлива візуальна точність. 

Бар’єри існують не у фізичних можливостях людей, а в суспільних упередженнях. Часто роботодавці ігнорують людей з інвалідністю через поширені стереотипи: що адаптація робочого місця занадто дорога, що люди з інвалідністю можуть виконувати лише просту роботу, чи що колективу буде некомфортно. Але ці твердження не відповідають дійсності. Інклюзивний ринок праці вигідний усім: він підвищує продуктивність, сприяє економічному зростанню, формує сучасну корпоративну культуру та відкриває доступ до талановитих спеціалістів.

Саме таким шляхом ідуть Інна та Олена. Вони не лише працюють і створюють красу, а й надихають інших своїм прикладом. Свого часу, отримавши грошову допомогу від проєкту «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для внутрішньо переміщених осіб, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», який реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України в партнерстві з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) та CBM (Християнської місії незрячих), жінки змогли розвинути власну справу. Проте найголовніше — вони показали, що порушення зору не є перешкодою для таланту, творчості та професійності. 

Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєк