Коли важлива кожна хвилина: заклади профосвіти вчаться діяти в кризових ситуаціях

У межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery Національна Асамблея людей з інвалідністю України у співпраці з Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) з 5 по 8 травня у Києві провели два тренінги з інклюзивної домедичної допомоги та ефективної комунікації з людьми у кризових або посткризових станах. Тренерами були Михайло Катагіра та Анна Гавриленко. 

Це був третій тематичний навчальний блок проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю». Його мета — посилити готовність закладів професійної освіти працювати з різними здобувачами, зокрема ветеранами та людьми з інвалідністю, і швидко реагувати в ситуаціях, коли людині потрібна невідкладна підтримка.

До навчання долучилися представники 18 закладів професійної освіти, які беруть участь у проєкті. Учасники отримали знання та практичні навички, які надалі зможуть передати своїм колективам.

Не розгубитися і не нашкодити

У закладі освіти критична ситуація може статися будь-коли: під час занять, практики, заходу, евакуації або звичайного робочого дня. Людині може стати зле, вона може переживати паніку, шок, сильний стрес або наслідки травматичного досвіду.

У такі моменти важливо не лише викликати медиків. Важливо правильно оцінити ситуацію, діяти спокійно, підтримати людину до прибуття фахівців і говорити так, щоб не посилити її стан.

Саме цьому був присвячений тренінг. Учасники навчалися, як надавати базову домедичну допомогу, як спілкуватися з людиною у складному стані та як враховувати її індивідуальні потреби — фізичні, сенсорні, когнітивні або психологічні.

«Інклюзивна професійна освіта — це не лише про доступний вступ чи адаптовані навчальні матеріали. Це також про безпеку, повагу до людини і готовність команди підтримати її в момент вразливості», — зазначила координатор проєкту від НАІУ Світлана Петруша.

Практика, яка формує впевненість

Тренінг був розрахований на півтора дня і поєднував короткі теоретичні блоки з практикою. Учасники відпрацьовували алгоритми дій при критичній кровотечі, базову підтримку життя, серцево-легеневу реанімацію, використання автоматичного зовнішнього дефібрилятора, виклик екстреної допомоги та командну взаємодію.

Окрему увагу приділили кризовій комунікації. Учасники вчилися говорити з людьми у стані паніки, агресії, шоку або ступору: коротко, зрозуміло, без тиску і складних пояснень.

Це особливо важливо в інклюзивному середовищі. Людина може мати порушення слуху, зору, мовлення, руху, інтелектуальні або когнітивні особливості. Тому допомога має бути не лише швидкою, а й коректною — з урахуванням того, як саме людина може сприймати інформацію, відповідати або повідомляти про свої потреби.

Під час практичних занять учасники працювали в парах і малих групах, тренували накладання турнікета, прямий тиск на рану, тампонування, компресії грудної клітки, роботу з аптечками та рольові сценарії.

«У кризовій ситуації важлива не лише технічна навичка. Має значення й те, як ми говоримо з людиною, як даємо інструкції, як зберігаємо спокій. Саме тому домедична допомога і комунікація мають іти поруч», — підкреслили тренери.

Що це дає закладам

Для професійної освіти такі тренінги мають прикладне значення. Заклади сьогодні працюють із молоддю, дорослими здобувачами, ветеранами, внутрішньо переміщеними людьми, людьми з інвалідністю та тими, хто пережив травматичний досвід війни.

Тому інклюзивність — це не окремий напрям «для звіту». Це щоденна управлінська і педагогічна практика: як зустріти людину, як пояснити інформацію, як підтримати, як діяти в непередбачуваній ситуації.

Отримані знання допоможуть учасникам проводити внутрішні інструктажі, ділитися алгоритмами з колегами, використовувати під час навчального процесу та поступово формувати в закладах культуру безпеки й підтримки.

Окрім навчання, 18 закладів професійної освіти отримають аптечки для надання домедичної допомоги. Це практичне підсилення допоможе командам не лише знати алгоритми дій, а й мати під рукою необхідні базові засоби для реагування у критичних ситуаціях до прибуття медиків.

Що кажуть учасники

Після практичних сесій учасники відзначали, що навчання дало їм більше впевненості у діях під час кризових ситуацій. Особливо цінним стало поєднання трьох компонентів: домедичної допомоги, психологічної підтримки та безбар’єрної комунікації.

«Найцінніше — що ми не просто слухали теорію, а відпрацьовували конкретні дії. Тепер є розуміння, як не розгубитися, як оцінити ситуацію і що робити до приїзду медиків».

«Для мене важливою була тема комунікації. У кризовий момент людина може не чути складних пояснень або реагувати не так, як ми очікуємо. Після тренінгу стало зрозуміліше, як говорити спокійно, коротко і з повагою».

Учасники також наголошували, що ці знання важливо передати колегам у своїх закладах. Адже в критичній ситуації має бути готова не одна людина, а вся команда.

Для проєкту це ще один крок до системних змін у професійній освіті. Інклюзивне середовище — це не лише доступ до навчання. Це також готовність закладу підтримати людину в момент, коли вона найбільше потребує допомоги: професійно, безпечно і з повагою до її гідності.

Проєкт «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю» впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) спільно з Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).