Від побачених бар’єрів до практичних змін: як у Полтаві адвокатують візуальну доступність музеїв

Візуальна доступність — це не лише про дизайн. Це про можливість людини самостійно зрозуміти, де вона перебуває, куди потрібно рухатися, де знайти необхідну інформацію і як скористатися простором без сторонньої допомоги.

Саме цю тему ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» зробила основою адвокаційного проєкту «Візуальна доступність — невід’ємна частина безбар’єрності», реалізованого в межах мінігрантової підтримки членських і партнерських організацій Національної Асамблеї людей з інвалідністю України за підтримки та фінансування Disabled People’s Organisations Denmark (DPOD).

Вісім років роботи з родинами — і досвід, який став основою адвокації

ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» — членська організація НАІУ, яка вже вісім років працює у Полтавському регіоні у сфері підтримки, соціалізації та захисту прав людей з ментальними порушеннями та їхніх родин. З 2018 року організація проводить просвітницькі кампанії, які допомагають привертати увагу до питань інклюзії та прав людей із синдромом Дауна.

Окремим напрямом її роботи стала доступність культурного середовища.

Із 2020 року організація співпрацює з Полтавським літературно-меморіальним музеєм В. Г. Короленка, де проводить інклюзивні заходи й родинні зустрічі. Саме багаторічна взаємодія з музеєм дала змогу побачити проблему не теоретично, а через щоденний досвід родин.

Під час відвідувань постійно виникали прості, але важливі питання: де вбиральня, як пройти до саду, де відбувається майстер-клас, як знайти потрібну експозиційну залу. Через відсутність зрозумілих візуальних підказок людям доводилося постійно звертатися по допомогу. Особливо відчутними такі бар’єри є для людей з інтелектуальними та ментальними порушеннями.

Так практичний досвід організації переріс у конкретну адвокаційну тему.

Спочатку — побачити бар’єри

Одним із перших кроків стало тестування простору музею за участі дітей і молоді з ментальними порушеннями та їхніх родин.

Під час квесту учасники проходили музейними маршрутами, а команда спостерігала, де виникають труднощі з орієнтуванням, яких вказівників бракує та яка інформація потребує спрощення.

У тестуванні взяли участь 15 дітей із ментальними порушеннями спільно зі своїми батьками. Разом із працівниками музею було створено екскурсію-квест у форматі легкого читання (Easy Read), яку надалі зможуть використовувати й інші родини під час відвідування музею.

Це дало можливість говорити про доступність не абстрактно, а на основі конкретного користувацького досвіду.

Саме такий підхід був закладений у проєкт: спочатку визначити бар’єри разом із людьми, які ними користуються, а потім винести результати на ширше професійне й управлінське обговорення.

Від проблеми окремого музею — до розмови з тими, хто може впливати на зміни

Ключовою адвокаційною подією став круглий стіл «Візуальна доступність — невід’ємна частина безбар’єрності», який ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» провела у Полтавському літературно-меморіальному музеї В. Г. Короленка.

Важливо, що розмова вийшла за межі самої громадської організації та одного музею.

До неї долучилися музейники, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти, соціально відповідальний бізнес, батьки дітей з інвалідністю та представники медіа.

Саме залучення ОМС і представників культурних закладів було важливою частиною адвокаційної стратегії проєкту: не лише привернути увагу до проблеми, а сформувати спільне бачення рішень і створити підґрунтя для їх подальшого застосування в інших закладах культури.

«Потрапляючи в будь-яке приміщення, ми інтуїтивно шукаємо орієнтири: де вхід, де вихід, куди повернути до сходів чи ліфта. Легка орієнтація в просторі — одна з базових потреб людини, і музейні простори не є винятком. Для облаштування візуальної доступності не потрібно чекати, а базові вказівники та піктограми варто розміщувати в громадських просторах уже зараз», — зазначила голова ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» Марія Остроушко.

Вона представила напрацювання фокус-групи батьків дітей з інвалідністю та основні принципи візуальної доступності просторів.

«Від початку й до кінця діти були повністю включені в процес: уважно слухали розповідь та із захопленням виконували завдання квесту. Я щиро вражена такою уважністю та залученістю дітей», — зазначає Світлана Ємець, старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка.

Коли адвокація переходить у практичну зміну

Практичний результат уже є: у Полтавському літературно-меморіальному музеї В. Г. Короленка розмістили візуальну навігацію у вигляді піктограм, яка допомагає відвідувачам простіше орієнтуватися у музейному просторі.

Таким чином, напрацьовані під час проєкту пропозиції перейшли від обговорення до конкретної зміни.

Це, по суті, і є головною логікою адвокації: не зупинятися на інформаційній кампанії чи публічному обговоренні, а переводити напрацьовані пропозиції у конкретні зміни.

У проєктній пропозиції команда від початку ставила перед собою завдання створити й протестувати модель музейного маршруту з елементами легкого читання та візуальної навігації, який міг би стати прикладом для інших культурних просторів.

Співпраця продовжиться і після завершення проєкту: ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» та музей обговорюють переукладення меморандуму про співпрацю на безстроковий термін для подальшого проведення спільних інклюзивних, просвітницьких та соціокультурних заходів.

Календар як адвокація на весь 2027 рік

Ще одним інструментом проєкту став щорічний календар ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» — цього разу присвячений темі «Візуальна доступність — невід’ємна частина безбар’єрності».

Кожен місяць розповідає про окремий аспект доступності: читабельні шрифти, зрозумілі піктограми, контраст тексту й навігації, правильне освітлення та інші рішення.

Календар ілюструють фотографії Володимира Грибова.

Для організації це не просто поліграфічний продукт. Календар стає способом продовжувати адвокаційну роботу після завершення проєкту. Його отримують представники державних установ, музеїв, партнерських організацій — тобто саме ті люди, які можуть враховувати принципи доступності у своїй щоденній роботі.

У межах проєкту надруковано 200 примірників календаря, які поширюватимуть серед державних установ, музеїв, закладів культури та партнерських організацій.

Сильні організації — сильніші зміни у громадах

Досвід ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» показує, як членська організація НАІУ може перетворювати власний багаторічний досвід роботи з людьми та родинами на локальну адвокацію.

Спочатку організація побачила конкретний бар’єр. Потім залучила до його аналізу самих користувачів музейного простору. Далі винесла проблему на спільне обговорення з музейниками, представниками ОМС, громадськістю та іншими партнерами. А результатом стали практичні рекомендації, створений у форматі легкого читання музейний квест, встановлена візуальна навігація та рішення, які можуть використовувати й інші заклади культури.

Саме підтримка таких ініціатив є одним із напрямів інституційного посилення членських і партнерських організацій НАІУ: допомогти їм не лише реагувати на проблеми у своїх громадах, а й системно адвокатувати зміни та вибудовувати взаємодію з місцевою владою й іншими стейкхолдерами.

Проєкт «Візуальна доступність — невід’ємна частина безбар’єрності» реалізовано ГО «Полтава ДАУН СИНДРОМ» за підтримки та фінансування Disabled People’s Organisations Denmark (DPOD) у межах проєкту «Зміцнення інституційної спроможності Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, її членських та партнерських організацій» між ГС «ВГО «НАІУ» та DPOD.