Упродовж 2026 року НАІУ неодноразово порушувала питання про необхідність прискорення виконання державної програми із забезпечення дітей з інвалідністю підгрупи А портативними зарядними станціями.
Ще у березні Асамблея звернулася до Прем’єр-міністерки України та передала інформацію про 41 конкретну ситуацію, з якими зіткнулися родини: відмови у прийнятті заяв, помилки в базах даних, незрозуміла черговість, тривале очікування та навіть статуси «виконано» у випадках, коли станцію фактично не отримано.
Однак замість системного вирішення проблеми НАІУ отримувала численні відписки від різних органів, тоді як звернення батьків продовжували надходити. Саме тому 17 серпня голова НАІУ Валерій Сушкевич звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Результат — Омбудсман відкрив провадження та продовжує перевірку реалізації програми.
Отримані в межах цієї роботи дані засвідчили масштаб проблеми:
21 128 заявок — 10 015 фактично виданих станцій. Тобто забезпечено лише 47,4% заявленої потреби.
Крім того, забезпечення відбувається вкрай нерівномірно між регіонами. Наприклад:
- Сумська область — 77,1%;
- Вінницька — 65,7%;
- Тернопільська — 65,0%;
- Київська — лише 36,3%;
- Одеська — 31,9%;
- Миколаївська — 29,8%;
- Харківська — лише 26,0%.
Тобто різниця між окремими регіонами перевищує 51 відсотковий пункт, хоча право дітей на таку підтримку не повинно залежати від області проживання.
Особливо показовою є Київська область: при 2 797 заявках видано 1 014 станцій, а незабезпеченими залишаються орієнтовно 1,8 тисячі дітей.
Позиція НАІУ проста: результат програми — це не кількість проведених тендерів і не кількість направлених листів. Результат — коли кожна дитина, яка має право на зарядну станцію, фактично її отримала.
НАІУ продовжуватиме домагатися повного забезпечення родин, прозорої черговості та справедливого розподілу станцій відповідно до фактичної кількості заяв у кожному регіоні.
