Жінки з інвалідністю, які є матерями, часто опиняються на перетині кількох системних бар’єрів. Вони одночасно стикаються з недоступним навколишнім середовищем, браком доступу до якісних соціальних послуг, гендерними стереотипами та високим рівнем емоційного навантаження. Під час війни ці виклики лише посилюються. І саме тому цілеспрямована підтримка жінок з інвалідністю — не виняток, а необхідність для забезпечення гідного життя кожної людини.
Наталія — одна з тих, хто отримав допомогу в межах проєкту «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для ВПО, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», що реалізується ГС «ВГО «НАІУ» у партнерстві з Європейським Форумом з питань інвалідності (EDF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) та CBM (Християнської місії незрячих).
Наталія проживає в Карлівській громаді, виховує неповнолітнього сина й опікується літньою мамою. У її родини немає помічників чи додаткових ресурсів — усе тримається на взаємній підтримці й щоденній стійкості кожного члена родини. Завдяки проєкту Наталя отримала грошову допомогу та нові ходунки, які значно полегшили повсякденне життя.
‘Для когось це — просто кошти чи засіб реабілітації. А для мене — це впевненість. Це можливість рухатися самостійно, доглядати за сином, готувати, виходити з дому, бути мамою на повну, наскільки це дозволяє мій стан. Це — полегшене дихання у щоденній боротьбі’ – каже жінка.
Попри складні обставини, Наталія прагне постійного розвитку. Вона має хобі – вишиває хрестиком, що дає їй емоційну рівновагу. Також жінка шукає можливості працювати онлайн. Її мотивація — не лише забезпечити родину, а й залишатися соціально активною. Подібна життєва позиція — яскравий приклад того, що жінки з інвалідністю потребують рівних умов для самореалізації.
Проте навколо нас існує чимало бар’єрів, які заважають жінкам з інвалідністю реалізовувати себе. Серед них- фізична недоступність простору та транспорту, що ускладнює навіть елементарні побутові дії чи доступ до медичних та освітніх послуг, стереотипи про «нездатність» матерів з інвалідністю, які знижують їхню впевненість у собі та часто використовуються як підстава для дискримінаційних рішень. Емоційне та фізичне вигорання, яке спричиняється відсутністю системної допомоги або підтримки доглядальних осіб. Недостатня інклюзивність програм допомоги, що часто ігнорують потреби жінок, які мають одночасно батьківські обов’язки та потреби в адаптації середовища.
Реальні зміни стануть можливими за умов створення комплексних програм підтримки, які враховують не лише факт інвалідності, а й роль жінки як матері, доглядальниці, громадянки. При забезпеченні доступності медичних, психологічних, освітніх і соціальних послуг. Важлива частина подібних змін – це розвиток сервісів індивідуального супроводу, що дозволяють зменшити навантаження на жінок, які живуть з інвалідністю й одночасно доглядають за іншими. Грошова та матеріальна підтримка, яка допомагає зберегти мінімальну економічну стабільність у надскладних умовах.
Жінки з інвалідністю — не об’єкти турботи, а повноправні учасниці суспільного життя. Тож справжя солідарність з ними — це не лише слова, а і конкретні дії, які маленькими кроками приводять до великих змін в суспільстві.
Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту
Любов проживає у сільській місцевості Полтавського району. Вона ніколи не хотіла залишати рідну домівку, адже з дитинства любить землю, квіти та все, що на ній росте. Сад завжди був для жінки місцем сили та натхнення. Однак із часом у Любові виникли порушення опорно-рухового апарату, і пересуватись самостійно жінці ставало дедалі складніше. Протягом останніх двох років […]
На Буковині відбувся VI «Форум молоді Буковини: голос спільнот», у якому взяли участь представники Мамаївської територіальної громади — директорка КЗ «Центр культури та дозвілля» Анастасія Панімарчук та лідер молодіжної ініціативи Віталій Хащовий. Їхня участь стала продовженням адвокаційної кампанії “Голос молоді: бути почутими в громаді”, що об’єднала молодь, місцеву владу, громадські організації, батьків та мешканців задля […]
Національна Асамблея людей з інвалідністю України (НАІУ) у співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) запрошує соціальних працівників та помічників ветеранів Іванківської громади на одноденний тренінг «Інклюзивний підхід у гуманітарному реагуванні та відновленні», який відбудеться 27 листопада 2025 року в Іванкові. Мета заходу — структурувати знання учасників щодо сучасних підходів до інвалідності та надати практичні […]
45-річна Світлана, втратила зір через ускладнення після перенесеного в дитинстві менінгіту. Вона живе з мамою у квартирі на другому поверсі, що вже саме по собі створює бар’єри у пересуванні та доступі до соціальних послуг. Незважаючи на це, жінка намагається залишатися активною: користується аудіокнигами, стежить за подіями в країні та підтримує соціальні зв’язки, активно спілкуючись з […]
У жовтні в Рожищенській громаді на Волині відбулася серія подій, покликаних об’єднати фахівців та батьків навколо спільної мети — створення справжнього простору розуміння, доступності й підтримки для дітей з інвалідністю. Адвокаційна кампанія «Простір розуміння: зустрічі для важливих розмов!» стала частиною міжнародного проєкту «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для ВПО, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад […]
Люди з інвалідністю та літні люди є однією з найуразливіших груп суспільства і в мирний час, і тим більше під час війни. Ліки, засоби пересування, доступ до соціальних послуг чи просто продукти харчування можуть бути недоступними для них. В умовах зростання цін, руйнування інфраструктури та обмежених соціальних гарантій багато хто з літніх людей змушені обирати […]