Індивідуальний підхід – шлях до рівності

У щоденній рутині ми рідко зупиняємось, щоб подумати: як багато означає простий доступ до допомоги, коли вона не формальна, а щира, своєчасна і точна. Для багатьох людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб і тих, хто живе на межі вразливості, така підтримка – це не тільки про полегшення побуту. Це про гідність, вибір і можливість залишатися активним членом своєї громади. Саме таку мету має проєкт «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності для ВПО, репатріантів, ветеранів та приймаючих громад в Україні», що сьогодні продовжує свою роботу там, де вона найбільш потрібна.

Проєкт впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) у партнерстві з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) та за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) і CBM (Christian Blind Mission).
Його ключовий принцип – адресна допомога, яка враховує реальні потреби конкретної людини.

Таку адресну допомогу отримала одна з учасниць проєкту –  пані Ніна з Карлівської громади. Жінка живе з інвалідністю з дитинства. Вона – мама двох доньок, а тепер ще й бабуся. Протягом 33 років пані Ніна працювала медичною сестрою у районній поліклініці, допомагаючи людям щодня.

Її покійний чоловік, який також мав інвалідність, очолював місцеву організацію людей з інвалідністю. Разом вони були справжньою командою. “Нам обом було легко зрозуміти проблеми людей з інвалідністю,  бо самі з дитинства знали як можна не просто жити, а і розвиватись та ще й  піклуватись про інших”, – говорить пані Ніна.

Після втрати чоловіка пані Ніна продовжує їхню спільну справу. Жінка бере участь у творчих і громадських заходах, підтримує інших і надихає багатьох своїм прикладом.

Завдяки проєкту пані Ніна отримала фінансову допомогу, крісло колісне та протипролежневу подушку. Ці речі стали реальним полегшенням у повсякденному житті.

Проєкт існує для того, щоб люди не залишалися наодинці зі своїми викликами. Він не про “жалість”, а про визнання гідності, про створення умов, у яких кожна людина – незалежно від стану здоров’я чи віку  має право на дієву підтримку та самореалізацію.

Разом із партнерами ми створюємо середовище, де допомога – це не виняток, а норма. Де замість бар’єрів народжуються нові форми співпраці та взаємоповаги.

Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту