Стартував наш новий цикл навчальних сесій в межах проєкту «Голос темряви: підтримка незрячих ветеранів», який реалізується за підтримки Міжнародний фонд “Відродження”.
Ця важлива ініціатива відбувається у співпраці з Міністерством у справах ветеранів України та заступнику Міністра Руслан Приходько.
Першою естафету прийняла незламна Чернігівщина! Ми були раді вітати на онлайн-зустрічі спеціалістів із Городнянської, Березнянської, Козелецької, Гончарівської, Семенівської, Остерської, Срібнянської, Чернігівської, Ріпкинської та Прилуцької громад.
Під час зустрічі говорили про надзвичайно важливі та водночас непрості теми:
Особливості роботи з ветеранами, які мають порушення зору. Ми обговорили, з якими бар’єрами стикаються військові після втрати зору, особливості травматичних порушень зору та розвінчували міфи.
Психологічні аспекти адаптаційного процесу. Втрата зору — це не лише фізичне випробування. Це виклик для внутрішнього світу людини, її стосунків із близькими та відчуття власної цінності. Ми говорили про стадії психологічної адаптації та ресурси для її проходження.
Із чату на екран лилися невигадані історії: про бійця, який втрачає зір після контузії, та про щоденні виклики, які не знайти в методичках.
Але найзворушливішим моментом стало тихе зізнання однієї з учасниць: «Я ще й досі соромлюсь носити окуляри… Буду себе перебудовувати, що це норм». У цю мить стало зрозуміло: ми тут не лише щоб навчати, а щоб разом долати стереотипи — і ті, що стосуються наших ветеранів, і ті, що живуть усередині нас. Ця відвертість — найвища оцінка нашої роботи.
Щиро вдячні всім учасникам за активність та готовність до змін. Інформаційну підтримку нашого проєкту здійснює Національна Асамблея людей з інвалідністю України.
Попереду ще багато зустрічей, і кожна з них наближає нас до системних змін у сфері підтримки ветеранів.
