День, що змінив усе: пам’ятаємо, підтримуємо, допоможемо відбудувати

Рівно чотири роки тому… О четвертій годині ранку…

У цей день, 24 лютого 2022 року, змінилося життя кожного українця. Глибокий біль втрат, випробувань, надії вилилися у малозрозумілий для багатьох феномен – нескореності народу і незламності держави Україна.

Для людей з інвалідністю війна стала особливо тяжким випробуванням. Саме вони — серед найбільш вразливих під час воєн та інших лих. Руйнування інфраструктури, нестача доступного транспорту, перервані соціальні та медичні послуги, вимушена евакуація, ізоляція, психологічна травма — усе це вдарило по людях з інвалідністю із подвоєною силою. Кожна повітряна тривога, кожне відключення світла чи тепла, кожне переміщення — це додатковий ризик для життя і здоров’я тих, хто потребує підтримки щодня.

Адже людина з порушенням слуху не завжди почує сигнал тривоги, людина з порушенням зору може розгубитися, шукаючи дорогу до сховища, а людина на кріслі колісному не зможе туди спуститися.

Комітет ООН з прав осіб з інвалідністю тоді констатував: «Тривалі військові атаки проти України ставлять під загрозу життя приблизно 2,7 мільйона людей з інвалідністю». Відзначивши, щолюди з інвалідністю мають обмежений або відсутній доступ до екстреної інформації, укриттів та безпечних зон, і багато з них були відокремлені від своїх мереж підтримки, що унеможливлює їм ефективно реагувати на ситуацію. А гуманітарний Координатор ООН в Україні заявив про необхідність невідкладно визначити пріоритетні географічні райони та сфери, де існують нагальні гуманітарні потреби. 

Національна Асамблея людей з інвалідністю України з перших днів повномасштабного вторгнення активно долучилася до цього процесу і стала частиною гуманітарного фронту. Об’єднавши понад сотню організацій людей з інвалідністю з різних регіонів країни, Асамблея оперативно включилася у допомогу жінкам і чоловікам з інвалідністю, батькам, які виховують дітей з інвалідністю, людям старшого віку.

Ми забезпечували людей найнеобхіднішим — продуктами харчування, засобами гігієни, надавали фінансову підтримку, юридичні та психологічні консультації. На базі наших організацій-членів були створені доступні центри тимчасового перебування для маломобільних осіб, де люди могли отримати прихисток, турботу та реабілітаційну підтримку. Ми допомагали з евакуацією із зон активних бойових дій та сприяли поверненню додому тих, хто був змушений виїхати.

Водночас Асамблея продовжує системно відстоювати права людей з інвалідністю на національному та місцевому рівнях. Ми працюємо в робочих групах, щоб гуманітарна допомога була інклюзивною, а процеси відновлення країни враховували потреби кожної людини. Ми підтримуємо організаційну спроможність громадських об’єднань людей з інвалідністю, які сьогодні виконують величезну частину соціальної роботи, допомагаючи державі піклуватися про своїх громадян.

Окремим напрямом нашої діяльності стала підтримка ветеранів війни з інвалідністю. Їхня кількість, на жаль, зростає. Це люди, які захищали Україну і повернулися з фронту з пораненнями та травмами. Ми переконані: вони заслуговують не лише на вдячність, а й на системний захист прав та гідні умови життя. Саме тому Асамблея ініціює створення Ради ветеранів з інвалідністю — платформи для консолідації їхнього голосу та лобіювання їхніх інтересів на державному рівні.

У цей день ми також висловлюємо щиру вдячність нашим міжнародним партнерам і донорам. Їхня солідарність і підтримка стали важливою опорою для тисяч українських родин. Завдяки спільним зусиллям ми змогли у стислі строки реагувати на виклики, розширювати програми допомоги та зберігати сталість роботи навіть у найскладніші періоди.

Сьогодні, вшановуючи пам’ять загиблих і підтримуючи тих, хто продовжує боротьбу, ми наголошуємо: відновлення України має бути інклюзивним. Жодна стратегія відбудови не може бути повною без урахування потреб людей з інвалідністю. Доступність, безбар’єрність, рівні можливості — це не додаткові опції, а основа справедливого суспільства.

Ми схиляємо голови перед усіма, хто віддав життя за свободу України. Підтримуємо кожну родину, яка переживає втрату. Дякуємо нашим захисникам і захисницям.

І продовжуємо працювати — заради гідності, рівності та перемоги.