Наталя Захарівна мешканка Мамаївської громади, яку знає чи не кожен у селищі. Жінка звикла бути активною, часто буває в центрі, адже там відбуваються зустрічі та спілкування зі знайомими і друзями.
Наталя має інвалідність другої групи та вже третій рік чекає на заміну суглобів. Операцію мали провести раніше, проте жінка вирішила відкласти її через високу завантаженість лікарень, які допомагають постраждалим від війни. Та очікування для Наталі не означає бездіяльності.
«Це не дає мені права зупинятися. Я хочу бути активною. Бо життя прекрасне. І я багато чого хочу встигнути».
І для того щоб вільно і самостійно рухатись, Наталя звернулася до Національної Асамблеї людей з інвалідністю України із запитом про нове вуличне крісло колісне. Нещодавно жінка отримала його і вже активно ним користується.
“Я щаслива. Це гарне, новеньке крісло — не просто річ. Це моя свобода. Це допомагає більше бути серед людей, жити ще активніше життя. Я розумію, що, можливо, колись я не зможу бути такою активною, як зараз. Але поки можу — буду жити. Бо життя — це рух. І я не хочу його втрачати”
Проєкт впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) у партнерстві з Європейським форумом з питань інвалідності (EDF) та за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO) і CBM (Christian Blind Mission). Його ключовий принцип – адресна підтримка, яка враховує індивідуальні потреби. І не просто полегшує повсякдення, а відкриває нові можливості. Саме так, крок за кроком, разом із партнерами ми створюємо суспільство, де допомога – це не виняток, а впевнена норма гідного життя для кожного.
Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту