Рекомендації до Плану гуманітарного реагування на 2024 рік

підготовлені Національною Асамблеєю людей з інвалідністю за підсумками  Форуму «Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни, 12-13 вересня 2023 р., м. Київ)

Національна Асамблея людей з інвалідністю України (далі – НАІУ) за підсумками Форуму «Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни» узагальнила інформацію, висловлену понад 150 представниками організацій людей з інвалідністю, організацій батьків, які виховують дітей з інвалідністю, організацій людей старшого віку, організацій цивільних та військових, які постраждали і набули інвалідності під час війни, міжнародних організації та державних структур.

Зокрема учасники та учасниці Форуму наголосили на продовженні роботи з усіма заінтересованими сторонами з адвокації включення питань інвалідності в План гуманітарного реагування на 2024 рік.

Серед існуючих бар’єрів щодо доступу людей з інвалідністю, осіб старшого віку до гуманітарної допомоги в 2022-2023 роках окреслені такі:

• нерозуміння гуманітарними інституціями потреб людей із різними видами порушень здоров’я;
• низький рівень координації між гуманітарними організаціями та організаціями людей з інвалідністю, кластерами;
• формальний підхід до участі, залучення та включення організацій людей з інвалідністю до процесів розробки, прийняття, реалізації та вдосконалення рішень із питань гуманітарного реагування, відновлення тощо;
• низьке охоплення адресною гуманітарною допомогою мешканців сільської місцевості, зокрема грошовою;
• відсутність належної підтримки людей з інвалідністю та похилого віку, які через втрату житла змушені проживати в інституційних закладах;
• неналежна організація надання соціальних послуг в громадах; соціальної та медичної реабілітації осіб з інвалідністю, включно з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни;
• відсутність інформації в доступних форматах щодо гуманітарної допомоги, втому числі грошової; доступного житла для ВПО з інвалідністю; бомбосховищ, прихистків; неврахування питань доступності під час реконструкції  та будівництва  будівель та споруд;   відсутність доступного транспорту в громадах, в тому числі соціального; неналежне забезпечення базових потреб: доступу до  води, засобів гігієни, продуктів, ліків, асистивних технологій та інші.

Узагальнені рекомендації за підсумка роботи Форуму щодо покращення ситуації:

Питання інвалідності повинні стати наскрізними в роботі всіх гуманітарних гравців. Інклюзивний підхід у громадах має впроваджуватися починаючи з оцінки потреб і ризиків та завершуючи плануванням і реалізацією програм.

Має бути забезпечено підвищення обізнаності з питань інвалідності представників кластерів, Агенцій ООН, міжнародних та національних гуманітарних партнерів для глибшого розуміння ризиків, на які наражаються люди з інвалідністю під час надзвичайних ситуацій і військових дій; розуміння потенціалу та внеску організацій людей з інвалідністю; подолання стереотипів у наданні гуманітарної допомоги; заощадження людських та фінансових ресурсів; інклюзивне планування відновлення громад.

Покращення інформування людей з інвалідністю та людей похилого віку (особливо проживаючих у маленьких громадах та сільській місцевості) за допомогою асистивних технологій, застосування різних способів подачі інформації під час надання гуманітарної допомоги, зокрема грошової. Здійснення технічної підтримки закладів охорони здоров’я, освіти (комп’ютери, планшети, програми тощо) для забезпечення послуг людям (дітям) з інвалідністю, людям похилого віку, людям з певними функціональними порушеннями, зокрема із сенсорними.

Люди з інвалідністю та люди похилого віку повинні бути в постійному фокусі уваги гуманітарного реагування (включно з напрямом грошової допомоги) незалежно від їхньої ідентичності (місця проживання, ступеню втрати здоров’я, віку, наявності/відсутності статусу ВПО тощо) та з урахуванням того, що більшість із них живуть за межею бідності, отримуючи пенсії/державні соціальні допомоги в розмірі 50-70 дол. США на місяць. Розмір грошової допомого має бути збільшений для людей з інвалідністю. Особлива увага повинна приділятись людям, які проживають у сільській місцевості, та «вразливим серед вразливих».

Збір, аналіз статистичних даних щодо людей з інвалідністю та людей старшого віку (у розрізі статі, віку, характеристик інвалідності (група, підгрупа, нозологія) потрібен на всіх етапах гуманітарного реагування, у роботі всіх кластерів, Агенцій ООН, міжнародних і національних організацій. Достовірні статистичні дані дадуть можливість забезпечити оперативне реагування на потреби, змогу приймати рішення на основі фактичних даних, більш ефективно планувати допомогу, зокрема грошову, здійснювати якісний моніторинг ситуації, а також забезпечать цільове та економне використання коштів, убезпечать корупційні ризики. З початку лютого 2022 року в Україні відсутні реальні статистичні дані щодо цільової групи.

Організації людей з інвалідністю повинні бути включені до всіх процесів розробки політик, стратегій гуманітарного реагування та брати активну участь у їх впровадженні, моніторингу й удосконаленні.

Крім того, організації людей з інвалідністю (включно з організаціями жінок з інвалідністю, жінок, які виховують дітей/молодь з інвалідністю) є не тільки суб’єктами отримання допомоги, а й активними учасниками на гуманітарному полі, тому значима й необхідна їх інституційна та організаційна підтримка.

Підтримка організацій людей з інвалідністю, державних інституцій, які надають послуги для дітей та молоді з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними та психічними порушеннями, важкими формами інвалідності. Підтримка безпечних просторів з урахуванням потреб дітей з інвалідністю, зокрема на базі Інклюзивних ресурсних центрів; підтримка впровадження інклюзивних форм навчання.

Прийняття політики доступності всіма гуманітарними гравцями, а саме: а)дотримання міжнародних і національних стандартів доступності під час будівництва та реконструкції медичних закладів, шкіл, дитячих садків, соціальних закладів, транспортної інфраструктури;   б) дотриманні стандартів інформаційної доступності; забезпечення цифрової доступності для всієї цільової групи; в)  зміна закупівельної політики  – відмова від  придбання  недоступного для людей з інвалідністю транспорту, медичного обладнання; г) підтримка та розвиток  послуг  на рівні громад для всієї цільової групи та інші д) повага до людської гідності та прав людини  щодо  висвітлення в соціальних мережах   документування отриманні дітьми та молоддю з інвалідністю, жінками та чоловіками з інвалідністю, людьми поважного віку гуманітарної допомоги.

Особливої уваги потребує питання забезпечення рівного доступу жінок з інвалідністю, жінок старшого віку, жінок, які проживають у сільській місцевості, прифронтових громадах до послуг у сфері охорони здоров’я, зокрема у сфері репродуктивного здоров’я, невідкладної медичної допомоги на рівні громад. Забезпечення архітектурної доступності під час реконструкції, будівництва, відновлення медичних закладів; застосування інклюзивного підходу під час закупівлі медичного обладнання з урахуванням потреб жінок з інвалідністю.

Підтримка інклюзивного доступу до послуг на рівні громад для людей з інвалідністю, людей похилого віку, цивільних та військових постраждалих, включно з послугами з медичної реабілітації, підтримки психічного здоров’я з урахуванням гендерної специфіки. Розвиток соціальної реабілітації, зокрема для цивільних та військових, які втратили зір.

Підтримка впровадження, на рівні громад, системного підходу в наданні соціальних послуг людям з інвалідністю та членам їхніх родин протягом всього життя. Навчання та підтримка соціальних працівників/ць, які працюють у громадах. Забезпечення закупівлі соціального транспорту для сіл  та невеликих громад, шкільних низькопідлоговий автобусів.

Забезпечення базових потреб жінок та чоловіків з інвалідність, дітей та молоді з інвалідністю, які знаходяться в інституційних закладах; забезпечення доступу до води, санітарії, засобів гігієни, продуктів, інформації, медичної допомоги; надання адресної допомоги ВПО, які втратили житло та вимушені проживати в інституційних закладах. Створення мінімальних запасів продуктів першої необхідності в інституційних закладах, місцях групового проживання людей з інвалідністю та людей старшого віку.

Підтримка незалежного проживання  осіб з інвалідністю.

 Підтримка впровадження інклюзивного навчання; центрів денного перебування дітей та молоді з інвалідністю.

Підтримка роботи мобільних медичних бригад для надання кваліфікованої медичної допомоги; мобільних бригад для надання адміністративних та фінансових послуг у віддалених селах, прифронтових районах, звільнених від окупації громадах.

Забезпечення підтримки прихистків  та місць тимчасового групового проживання сімей, у складі яких є люди з інвалідністю; створення модульних містечок, доступних для маломобільних людей; відновлення зруйнованого або пошкодженого житлового фонду з урахуванням потреб людей з інвалідністю; облаштування для потреб людей з інвалідністю покинутого житла (в сільській місцевості), розвиток інфраструктури для відновлення покинутих сіл.

Національна Асамблея людей з інвалідністю готова до подальшої співпраці з усіма заінтересованими організаціями, кластерами, Агенціями ООН для обговорення конкретних рекомендацій надання гуманітарної допомоги та відновлення громад в окремих сферах.

Контактні особи:

Назаренко Вікторія. Генеральний секретар НАІУ, тел. 0937711060,

Байда Лариса, Програмна директорка НАІУ , тел. 0503348640

Email: office-naiu@ukr.net

 

Національна Асамблея людей з інвалідністю України налічує більше ста організацій, які представляють інтереси людей з різними порушеннями. З перших днів війни організації надають гуманітарну допомогу людям з інвалідністю та людям похилого віку з різних областей України: продукти харчування, засоби гігієни, асистивні технології, ліки, непродовольчі товари першої необхідності. На базі організацій створені прихистки (5 областей), простори для дітей (різні локації у 18 областях), надається консультативна та психологічна підтримка. НАІУ працює з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни, адвокатує питання захисту прав людей з інвалідністю в різних сферах та інше.

*******

Recommendations to the Humanitarian Response Plan for 2024

following the Forum of organizations of people with disabilities

held on 12 and 13 September 2023 in Kyiv, Ukraine

 

Following the Forum “Inclusion and Participation: People With Disabilities in the Centre of Humanitarian Response Policy in Wartime”, the National Assembly of People with Disabilities of Ukraine (NAPD) summarized the information shared by over 150 representatives of organizations of people with disabilities (OPDs), organizations of parents who raise children with disabilities, organizations of older people, organizations of military servicemen and civilians who were injured and became disabled in wartime, international organizations and government agencies.

The Forum participants stressed the need for continued engagement with all stakeholders to advocate for the mainstreaming of disability considerations into the Humanitarian Response Plan for 2024.

They identified barriers to the access to humanitarian aid that people with disabilities and older people encountered in 2022 and 2023, such as:

• the lack of understanding on the part of humanitarian actors of the needs of people with different types of health conditions;
• low coordination between humanitarian organizations and organizations of people with disabilities, clusters;
• a formal approach to ensuring the participation, involvement and inclusion of organizations of people with disabilities to the processes of development, adoption, implementation and improvement of decisions regarding humanitarian response, recovery, etc.;
• low coverage of people living in rural areas with targeted humanitarian aid, specifically with cash-based assistance;
• the lack of appropriate support for people with disabilities and older people have to stay at institutional facilities due to the loss of own housing;
• inadequate organization of the delivery of social services at communities; social and medical rehabilitation for persons with disabilities, including civilians and military servicemen who became disabled as a result of the war;
• the lack of information in accessible formats about humanitarian aid, including cash-based assistance; accessible housing for internally displaced persons with disabilities, air-raid shelters, temporary accommodation shelters; failure to consider accessibility aspects in the course of reconstruction and construction of buildings and structures; lack of accessible transport in communities, including social transport; inadequate provision for basic needs, such as access to water, hygiene items, food supplies, medicines, assistive technical devices, etc.

Summary of recommendations proposed by the Forum participants to improve the situation

Disability considerations should be a cross-cutting theme in the activities of all humanitarian actors. An inclusive approach should be implemented in communities starting with needs assessment to the planning and delivery of programmes.

It is essential to raise awareness about disability issues among representatives of clusters, UN agencies, international and national humanitarian partners to ensure a deeper understanding of risks faced by people with disabilities during emergencies and hostilities, to provide insights into the potential and contributions of organizations of people with disabilities; to help overcome stereotypes in the delivery of humanitarian aid; to facilitate efficient use of human and financial resources; and to promote inclusive planning of recovery work in communities.

It is important to improve information for people with disabilities and older people (particularly those in smaller communities and rural areas) using assistive technologies and different information formats in the course of providing humanitarian aid, specifically cash-based assistance). Technical support should be given to healthcare facilities, education facilities (computers, tablets, software, etc.) to provide services to people (children) with disabilities, older people, people with specific functional impairments, specifically sensory impairments.

People with disabilities and older people should be a constant focus of attention in humanitarian response (including in the cash-based assistance strand), irrespective of their identity (place of residence, degree of health loss, age, IDP status, etc.) and considering that the majority of them live under the poverty line with pensions/state social benefits ranging from 50 to 70 USD per month. The size of cash-based assistance for people with disabilities should be increased. Particular attention should be given to people who live in rural areas, as “the most vulnerable among vulnerable groups”.

It is necessary to collect and analyze statistical data about people with disabilities and older people (disaggregated by gender, age, disability characteristics (category, sub-category, nosology) at all stages of humanitarian response, in the course of work of each cluster, UN agency, international and national organization. Reliable statistical data will enable actors to promptly respond to the needs, make evidence-based decisions, more effectively plan supports, specifically cash-based assistance. Such data will facilitate high-quality monitoring, ensure targeted and efficient use of funds, and minimize risks related to corruption. Since February 2022, no accurate statistical data about this target group has been available in Ukraine.

It is vital to include organizations of people with disabilities to all processes related to the development of policies and strategies in the area of humanitarian response. They should take an active part in their implementation, monitoring and improvement.

Importantly, organizations of people with disabilities (including organizations of women with disabilities, women who raise children/young people with disabilities) are not merely recipients of aid, but also active players in the humanitarian field, and therefore should be provided meaningful institutional and organizational support.

Additionally, support should be given to organizations of people with disabilities and public agencies that provide services to children and young people with disabilities, specifically with intellectual and mental disabilities, severe disabilities. Similarly, it is important to support safe spaces considering the needs of children with disabilities, specifically those located at Inclusive Resource Centres, and facilitate the implementation of inclusive education formats.

All humanitarian actors should adopt an accessibility policy that requires: (a) adherence to international and national accessibility standards during construction and reconstruction of healthcare facilities, schools, kindergartens, social facilities, transport infrastructure; (b) adherence to standards of accessible information, ensuring digital accessibility for the entire target group; (c) changes in procurement policies, i.e. moving away from procurement of transport vehicles, medical equipment, etc. that is not accessible for people with disabilities; (d) support for and development of community-based services for the entire target group and others; (e) respect for human dignity and human rights in publicity materials published in social networks about the delivery of humanitarian aid to children and young people with disabilities, women and men with disabilities, older people.

Particular attention should be paid to ensuring access for women with disabilities, older women, women who live in rural areas and frontline communities to healthcare services, specifically reproductive health, and to emergency medical care on community level. It is important to ensure architectural accessibility during reconstruction, construction and renovation of healthcare facilities; use an inclusive approach to procure medical equipment taking into account the needs of women with disabilities.

It is important to support inclusive access to community-based services for people with disabilities, older people, civilians and military servicemen who were injured, including to medical rehabilitation and mental health services, in a gender-sensitive way. It is necessary to develop social rehabilitation, e.g. for civilians and military servicemen who lost their eyesight.

It is important to support the development of a community-based systemic approach to the delivery of social services to people with disabilities and their families on a lifelong basis. Training and support should be provided to community social workers. It is important to ensure the procurement of social transport for villages and smaller communities, low-floor school buses.

It is necessary to provide for the basic needs of men and women with disabilities, children and young people with disabilities who are staying at institutional care facilities, to ensure access to water and sanitary facilities, hygiene items, food supplies, information, and healthcare; provide targeted assistance to internally displaced persons who lost their own accommodation and currently have to live at institutional care facilities. It is necessary to create minimum stock of staple foodstuffs and first necessity items at institutional care facilities and group housing places where people with disabilities and older people are accommodated.

It is necessary to support independent living settings for people with disabilities.

It is important to support the implementation of inclusive education and daycare centres for children and young people with disabilities.

It is essential to support the work of mobile medical teams to help provide qualified medical care; mobile teams that provide administrative and financial services in remote villages, frontline areas and de-occupied communities.

It is important to support temporary accommodation shelters and temporary group housing spaces that host families which have people with disabilities, to build modular settlements that are accessible for people with reduced mobility; take into account the needs of people with disabilities when restoring destroyed or damaged housing stock; use abandoned houses (in rural areas) and fit them out for the needs of people with disabilities, develop infrastructure to restore abandoned villages.

 

The National Assembly of People with Disabilities is looking forward to further cooperation with all interested organizations, clusters, UN agencies to discuss specific recommendations regarding humanitarian aid and specific aspects of the recovery of communities.

 

contact person 

Viktoria Nazarenko

v.n.nazarenko@ukr.net

Larysa Bayda

bayda.naiu@gmail.com

Email: office-naiu@ukr.net

 

The National Assembly of People with Disabilities of Ukraine includes over 100 organizations created by people who represent the interests of persons with different types of impairments.

From the first days of the war our member organizations have been providing humanitarian aid, including food supplies, hygiene products, assistive devices, medicines, essential non-food items, to people with disabilities and older people from different regions of the country. Our member organizations used their facilities to arrange temporary accommodation shelters (5 regions) and child-friendly spaces (different locations in 18 regions). They offer consultations and psychological support.

NAPD works with civilians and military servicemen who became disabled as a result of the war, advocates the rights of people with disabilities in different areas of life, etc.