НАІУ звернулась до Мінсоцполітики щодо відновлення права на отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам для непрацюючих осіб з інвалідністю і родин з дітьми з інвалідністю

10 Травня 2022 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Національна Асамблея людей з інвалідністю України уважно слідкує за змінами, що відбуваються в законодавстві, та намагається приймати участь у нормотворчості.

Асамблея подякувала Мінсоцполітики за співпрацю, зокрема за долучення НАІУ в робочому порядку до вдосконалення законодавства в частині перетинання державного кордону, продовження податкових пільг підприємствам громадських об’єднань осіб з інвалідністю тощо.

Водночас вимушені констатувати, що останнім часом зменшилася кількість проєктів нормативно-правових актів, що надсилаються Мінсоцполітики на опрацювання та погодження до нашої спілки.

Зокрема, не надсилались взагалі документи, які стосуються оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлення та призначення допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам тощо.

Можливо саме це призвело до того, що внаслідок прийняття постанови Уряду від 16 квітня 2022 р. № 457 з травня за нашими орієнтовними підрахунками 90 % внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю втратили право на отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщені особи.

Це означає, що тисячі, якщо не сотні тисяч людей, залишивши власне житло і взявши з собою мінімум речей, втратили право на додаткову державну фінансову підтримку.

Багато хто з числа внутрішньо переміщених осіб винаймає житло за місцем перебування. Багато хто з них вимушений придбавати собі речі, які він свідомо чи поспіхом залишив за місцем реєстрації постійного проживання. Багато хто з них переселився у віддалену сільську місцевість та витрачає чимало коштів на проїзд до лікарень та органів влади. Багато хто з них втратив роботу та немає заощаджень. Практично всіх цих людей з травня 2022 року очікує неприємний сюрприз – вони не будуть отримувати допомогу на проживання як внутрішньо переміщені особи.

При цьому вони справедливо через небезпеку не можуть повернутися до власних домівок, які розташовані в Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Сумах, Харкові та інших населених пунктах України, які межують із фронтом чи прифронтовою територією. Люди бояться повертатися навіть туди, звідки вже давно вибили ворога. При цьому навіть столична влада закликає киян не повертатися в місто Київ, а прикордонні райони Чернігівщині щоденно піддаються ворожим обстрілам.

Європейський Союз не позбавляє наших громадян тимчасового захисту та виплачує їм допомогу. Натомість в Україні позбавляють виплат навіть ті категорії осіб, які найскладніше та здебільшого самостійно або за допомогою органів влади, волонтерів чи інших організацій так складно евакуювалася з рідних домівок.

До того ж, через позбавлення осіб з інвалідністю права на допомогу на проживання як внутрішньо переміщених осіб, ця категорія автоматично втрачає право на додаткові доплати (програми), що запроваджені ЮНІСЕФ, Всесвітньою продовольчою програмою, Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, Червоним Хрестом України та іншими організаціями.

На підставі зазначеного, Національна Асамблея людей з інвалідністю України звернулась до Мінсоціполітики з проханням розробити зміни до нормативних актів, передбачивши відновлення права на отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам, хоча б для непрацюючих осіб з інвалідністю І та ІІ груп і родин з дітьми з інвалідністю.

Чекаємо відповіді.

Робота триває.