Законопроєкти мають на меті підвищення рівня зайнятості осіб з інвалідністю шляхом створення сприятливих умов для їх працевлаштування, що полягають у забезпеченні балансу інтересів осіб з інвалідністю, роботодавців та держави.
У 2020 році НАІУ проведено Моніторинг включення стандартів Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю до Національної стратегії у сфері прав людини та інших довгострокових рішень в України, де зазначалося, що сучасна система сприяння зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю не сприяє ефективному виконанню поставлених завдань національної політики держави в цьому напрямку та потребує змін, зокрема на законодавчому рівні.
Ми свідомі, що процес прийняття таких важливих законопроєктів у Верховній Раді України може затягнутися на тривалий час та викликати чималу дискусію серед народних депутатів. Тому головне на сьогодні, що очікують особи з інвалідністю та їх громадські об’єднання, це прийняття Верховною Радою України комплексного сучасного законопроєкту, який буде реально сприяти працевлаштуванню та зайнятості людей з інвалідністю на відкритому ринку праці, зокрема через підтримку створення інклюзивних робочих місць (пристосовані робочі місця, доступність, підтримка роботодавців (позики, фінансова допомога, дотації, консультації і зміна культури); комплексну підтримку (підтримка осіб з інвалідністю (дотації, підтримка самозайнятих осіб, відкриття та розширення власної справи, супровід на робочому місці, супровід під час перехідного періоду від освіти на роботу тощо); ефективні партнерські відносити: державні організації, освітні установи, роботодавці, науковці та люди з інвалідністю, їх об’єднання; моніторинг та звітність.
Під час онлайн обговорення законопроєктів 5344 альтернативні
За результатами обговорення зазначених законопроєктів секретаріатом НАІУ підготовлено листа до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, в якому висловлено консолідовану позицію громадських об’єднань та організацій осіб з інвалідністю з усіх регіонів України – членів НАІУ, зокрема надані узагальнені зауваження та пропозиції до зазначених законопроєктів.
Частково ці законопроєкти підтримуються (5344-1, 5344-2), та не підтримується (5344-3).
Позитивно оцінюємо законодавчу пропозицію щодо поширення дії статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» стосовно щорічної сплати адміністративно-господарських санкцій підприємствами, установами і організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Також підтримується запропоновані норми в частині визначення цільових фінансових санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – як обов’язкових щорічних платежів; запровадження щомісячних компенсацій роботодавцю фактичних витрат на оплату працю, запровадження щомісячної дотації роботодавцю на забезпечення першим робочим місцем молоді з інвалідністю. Важливим є те, що зазначені компенсації передбачається надавати не тільки за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, а і за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Водночас виникає багато питань щодо запропонованої термінології, некоректного її застосування, а також безпідставного виключення багатьох діючих статей Закону, якими надаються державні гарантії та натомість не запропоновано альтернативних варіантів врегулювання відносин, пов’язаних з вже існуючими гарантіями, що порушує Конституцію України та Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю (далі –КПІ).
НАІУ категорично проти норми, що запроваджує в Україні спеціалізований публічний облік працездатних осіб з інвалідністю, що буде відкритим та доступним для роботодавців. Окремі спеціальні списки є проявом дискримінації по відношенню до людей з інвалідністю, які мають рівні права з іншими громадянами. Запропонована норма також не відповідає КПІ.
НАІУ висловлює стурбованість та занепокоєння запропонованими змінами щодо ліквідації (знищення) законопроектом 5344-3 існуючої СИСТЕМИ підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю! Показник кількості цих підприємств в Україні є сталим -300!
Підприємства ГОІ – є унітарними та унікальними за своєю діяльністю! Ці підприємства визначені Господарським кодексом України, Податковим кодексом України, чисельними законами України!
В цей особливий рік пандемії Ковід-19 самостійно заробляють на своє існування та зберігають робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, не отримуючи з Фонду соціального захисту інвалідів ні копійки! Зазначаємо, що кількість працюючих на таких підприємствах коливається від 3 до 300 осіб з інвалідністю. Звертаємо увагу, що до законопроєкту не подані розрахунки такої пропозиції стосовно втрати державного та місцевих бюджету у разі закриття таких підприємств. Зазначені підприємства нарівні з іншими «здоровими» підприємствами також є платниками податків до бюджетів різних рівнів та соціально-відповідальними роботодавцями (кількість працюючих осіб з інвалідністю понад 50%).
У зв’язку із запропонованими законодавчими змінами щодо можливості створення виконавчими комітетами місцевих рад та будь-якими громадськими об’єднаннями підприємств захищеної форми зайнятості, НАІУ запропоновано щонайменше закріпити термін «захищена зайнятість» в Трудовому та Господарському кодексах України та ЗУ «Про зайнятість населення». Також визначити соціальні гарантії зайнятих осіб з інвалідністю, конкретні види державної допомоги таким підприємствам (податкові пільги, пільгова оренда, утримання персоналу, компенсація на оплату комунальних та експлуатаційних послуг) тощо. Якщо це підприємство (а не соціальна установа), то чому такому підприємству заборонено отримання прибутку.
Вважаємо, що кричущими є запропоновані зміни стосовно виключення із Закону норми щодо державного замовлення продукції підприємств і організацій осіб з інвалідністю. Зазначене не відповідає статті 20 Директиви 2014/24/ЄС, якою визначено, що держави-учасниці можуть зарезервувати право брати участь у процедурах державних закупівель для спеціальних підприємств, які наймають людей з обмеженими можливостями, та суб’єктів господарювання, головною метою яких є соціальна і професійна реабілітація осіб з інвалідністю та малозабезпечених осіб, або можуть забезпечувати виконання таких контрактів у контексті захищених програм зайнятості, за умови що принаймні 30% працівників цих підприємств, суб’єктів господарювання або програм складають люди з інвалідністю або робітники з малозабезпечених верств населення.
Заплутаними та не зовсім зрозумілими також є норми щодо діяльності Фонду соціального захисту інвалідів та адміністрування внесків за не створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Багато запропонованих змін потребують уточнення.
Враховуючи важливість питання внесення змін до базового Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю України» та виклавши в листі більш детальний аналіз і позицію щодо зазначених законопроектів, НАІУ висловило переконливе прохання Голові Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковій Галини Миколаївни створити при Комітеті робочу групу за участю представників ГОІ, роботодавців, інших зацікавлених сторін та разом підготувати на розгляд Верховній Раді України єдиний сучасний проєкт Закону України щодо сприяння працевлаштування та зайнятості осіб з інвалідністю.
Ключовими підходами ідеології працевлаштування та зайнятості осіб з інвалідністю повинні стати доступ до праці та рівні можливості на робочому місці, як це передбачено Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю.
РОБОТА ТРИВАЄ!!!