Щороку 8 травня весь світ вшановує День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це день, коли ми згадуємо про трагедію війни, про мільйони втрачених життів, зламаних доль, про мужність, опір і незламність людського духу.
Для України ця дата має особливе значення. Українці, незалежно від національності, стали жертвами та героями тієї війни. Більшість із них опинилися між двома тоталітарними режимами. Серед них — і люди з інвалідністю, які часто лишалися поза увагою історії, але теж були її невіддільною частиною: як військові, які повертались з фронту пораненими, так і мирні жителі, які втратили здоров’я через обстріли, примусову працю чи окупаційні репресії.
Сьогодні, в умовах нової війни, яку розв’язала російська федерація проти України, ми ще глибше усвідомлюємо ціну миру, свободи та людської гідності. Український народ знову бореться — за свою незалежність, за право жити на власній землі, за демократичне майбутнє. І знову люди з інвалідністю — серед тих, хто боронить країну, допомагає в тилу, надає підтримку іншим.
У День памʼяті та перемоги ми згадуємо всіх, хто загинув у боротьбі з нацизмом. Ми шануємо подвиг кожного, хто наближав перемогу. Ми висловлюємо вдячність ветеранам. І ми говоримо про необхідність будувати Україну, в якій кожна людина — незалежно від віку, статі чи стану здоров’я — має право на гідне життя, доступність та рівність.
Пам’ятаємо минуле — боремося за справедливе майбутнє.