Разом до інклюзії: навчання для представників Іванківської громади

Як врахувати потреби кожної людини під час кризи? Як забезпечити, щоб допомога, інформація й безпека були доступні всім — без винятку? Саме ці питання обговорювали 14 жовтня в Іванківській громаді під час тренінгу «Інклюзивний підхід у гуманітарному реагуванні та відновленні», організованого Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) у межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за фінансування Іспанського агентства міжнародного співробітництва у сфері розвитку (AECID).

До навчання долучилися представники соціальної сфери, зокрема: соціальні робітники та робітниці Територіальних центрів соціального обслуговування, фахівці із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Іванківської громади.

Вступ до інвалідності та розуміння бар’єрів

Початкову сесію провела програмна директорка НАІУ Лариса Байда, яка розкрила тему «Включення питань інвалідності в гуманітарне реагування та відновлення». Вона пояснила, як змінювалося сприйняття людей з інвалідністю — від медичної моделі до соціальної, де головний акцент робиться на правах людини, рівних можливостях і доступному середовищі.

«Інвалідність — це не про людину, це про бар’єри, які створює суспільство. Ми не змінюємо людей — ми змінюємо умови, щоб усі могли реалізовувати себе», — зазначила Лариса Байда.

Під час обговорення учасники визначали, з якими бар’єрами стикаються люди з інвалідністю у своїй громаді — фізичними, психологічними, інформаційними та комунікаційними. Говорили про приклади недоступних будівель, відсутність адаптованої інформації, а також про важливість правильної подачі повідомлень.

«Ми отримали конкретні інструменти, як застосовувати інклюзивний підхід у своїй роботі — від оцінки ризиків до комунікації з людьми з інвалідністю. Головне — зрозуміли, що ці знання допоможуть зробити нашу громаду стійкішою», — зазначила Яна К., представниця громади після тренінгу.

Під час обговорення учасники дійшли спільного висновку: інклюзивне гуманітарне реагування неможливе без ефективної комунікації. Важливо не лише знати, яку допомогу надає громада, а й донести цю інформацію так, щоб її могли зрозуміти всі — незалежно від віку, стану здоров’я чи рівня сприйняття.

Йшлося про важливість зрозумілих повідомлень, доступних форматів, перекладу жестовою мовою, простих пояснень і доброзичливого тону — адже саме це створює відчуття довіри й залученості.

Інклюзивна безпека — коли кожен знає, як діяти

Другу частину тренінгу присвятили інклюзивній безпеці, яку представила Євгенія Павлова, офіцерка з безпеки НАІУ. Вона пояснила, що безпека — це командна робота, і що в кризовій ситуації важливо, аби кожен знав, як діяти, кому допомогти та куди звернутися.

«Знання основ безпеки — це спосіб зберегти життя і здоров’я. Ми всі — частина системи, яка має працювати злагоджено, щоб у критичний момент ніхто не залишився сам на сам із небезпекою», — наголосила вона.

Під час сесії учасники вчилися оцінювати ризики у своїй громаді, розпізнавати воєнні та екологічні загрози, розробляли власні матриці ризиків для різних локацій громади.
Особливу увагу приділили доступності укриттів, евакуаційних маршрутів і комунікації під час тривоги.

«Інклюзивна безпека — це коли людина з порушенням слуху чує сигнал тривоги, людина на кріслі колісному має доступ до укриття, а літня людина знає, хто допоможе їй спуститися. Це — про планування з урахуванням усіх», — підкреслила тренерка.

Тренінг завершився груповою роботою, під час якої учасники сформулювали свої пропозиції для покращення інклюзивної безпеки у громаді.

«Такі навчання відкривають очі. Ми бачимо, що інклюзія — це не про доброту, а про системність і відповідальність», — підсумувала Ірина Б, одна з учасниць тренінгу.

Тренінг став ще одним кроком у розвитку потенціалу Іванківської громади. Завдяки таким навчанням фахівці не лише підвищують свої знання, а й формують спільне бачення — як зробити реагування на кризи справді інклюзивним, а відновлення — орієнтованим на потреби кожної людини.