Коли поруч ті, хто розуміє: історія про віру й підтримку
October 13, 2025
Share:
Війна змінює та подекуди просто руйнує життя людей. Сім’ї втрачають все і намагаються почати все з нуля.
Жива історія мами Олени та її доньки Влади просто вражає наскільки мужніми можуть бути наші жінки та дівчата.
– Ми жили у Новій Каховці, де 24 лютого життя поділилося на «до» і «після». Того ранку прокинулися від вибухів і вже за годину бачили російські колони в місті. Кілька днів – бої, укриття, страх і повна невідомість. «Найстрашніше було не відчувати життя довкола – ні пташки, ні собаки, лише гуркіт танків», – згадує Олена.
Життя під окупацією було випробуванням: нестача продуктів, вимкнений український зв’язок, примус до російських паспортів і шкіл. До того ж сім’я розпалася – чоловік покинув сім’ю. Олена залишилась сама з донькою Владою, яка має інвалідність, і розуміла: треба рятувати дитину.
Втеча стала справжнім випробуванням. «Ми їхали через 27 блокпостів, три доби простояли в полі. У салоні маршрутки були лише жінки, старенькі й люди з інвалідністю. А коли побачили наш прапор – плакали всі», – каже вона.
У Львові їх чекали нові труднощі. Соціальні служби відмовляли через брак місць, прихистки були непридатні для людей з порушеннями опорно-рухового апарату. Лише завдяки наполегливості Олени та підтримці небайдужих їх прийняли у реабілітаційному центрі в Стебнику. Проте й там довго залишатися не дозволили. Переїзди з квартири на квартиру, пошук коштів, невпевненість у завтрашньому дні виснажували.
Додатковим ударом стало усвідомлення: дороги додому немає. Коли підірвали Каховську ГЕС, Олена зрозуміла, що повернення неможливе. Львів не став рідним: «Ми не витримували фінансово, клімат не підходив, а для Влади не було навчальних і творчих можливостей». Тож родина поїхала до Миколаєва, ближче до рідних і знайомого середовища.
Та навіть там було нелегко. Узимку Олену охопила депресія. «Я прокидалася і не бачила сенсу жити. Витягнули мене волонтери й психологи – вони стали тим промінчиком світла». Для Влади теж відкрився новий шанс: реабілітаційний центр, навчання в коледжі, а головне – танцювальні тренування у клубі «Вікторія». «Я не вірила, що моя донька зможе танцювати на кріслі колісному. Але коли вона вийшла на перше заняття – я побачила, як у неї засяяли очі. Вона знову відчула себе сильною», – розповідає Олена.
Гуманітарні програми й підтримка громадських організацій допомогли родині не лише вижити, а й поступово відновлювати життя. Завдяки групам психологічної підтримки, майстер-класам і спільноті таких же мам, як вона, Олена відчула, що не одна. «Я знайшла тут людей, які розуміють мій біль і мої радощі. І найважливіше – Влада знову вірить у своє майбутнє».
Попри всі здобутки, проблема житла залишається найболючішою. «Ми втратили дім, усе наше життя залишилось у Новій Каховці. Знімне житло не можна облаштувати під потреби дитини з інвалідністю. Але жити й розвиватися треба тут і зараз. Сподіваємось, що державні та донорські програми допоможуть відновити цю базову потребу», – підсумовує Олена.
Їхня історія – це шлях від страху й розпачу до маленьких перемог і надії. Завдяки підтримці проєктів гуманітарної допомоги мама й донька знову знаходять сили будувати життя наново. І хоча страх за майбутнє залишається, тепер він розділений із вірою, що світло завжди перемагає темряву.
Активності створено ГО «ММ ФОК осіб з інвалідністю «Вікторія»» у межах проєкту “Гуманітарне реагування та відновлення: посилення лідерства організацій жінок з інвалідністю», який реалізовується ГС «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» (НАІУ) за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені під час активностей погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
The UN Women's Peace and Humanitarian Fund (WPHF) is a flexible and operational funding instrument that supports quality interventions to enhance the capacity of local women to prevent conflicts, respond to crises and emergencies, and harness key peacebuilding opportunities.
3–5 червня 2026 року в Києві відбувся тренінг для тренерів «Рівний доступ до професійної освіти: розвиток інклюзивних практик в ЗПО». У ньому взяв участь 31 представник із 14 закладів професійної освіти. Тренінг став підсумковим практичним етапом проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю», який впроваджує Національна Асамблея людей з інвалідністю […]
9 червня 2026 року в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку розпочинається 19-та сесія Конференції держав-учасниць Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю — COSP19. Подія триватиме до 11 червня. Це один із ключових міжнародних майданчиків, де держави, організації людей з інвалідністю, правозахисні інституції та міжнародні партнери обговорюють, як Конвенція працює на практиці та що […]
Конференція з відновлення України – Гданськ, Польща, червень 2026 Цей документ представляє загальну позицію проєкту «Empower Ukraine» щодо інклюзивного відновлення України. Його головний меседж: відбудова має враховувати права, потреби та участь людей з інвалідністю на всіх етапах — від планування і фінансування до реалізації та моніторингу рішень. Інклюзія — це не додатковий компонент, а стратегічна […]
НАІУ долучилася до обговорення перспектив забезпечення дітей з діабетом 1 типу системами безперервного моніторингу глюкози за кошти державного бюджету у 2027 році. Окремо під час зустрічі було порушено питання доступу людей з епілепсією до необхідних лікарських засобів. 26 травня представниця Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Алла Соцька взяла участь у робочій зустрічі з представниками […]
У межах Національного тижня безбар’єрності Національна Асамблея людей з інвалідністю України провела навчальний онлайн-захід для працівників НЕК «Укренерго» на тему «Безбар’єрність — норма, а не виняток». Захід був присвячений принципам доступності, інклюзії та рівних можливостей, а також практичним підходам до створення безбар’єрного середовища в роботі великих установ і підприємств. До участі в онлайн-зустрічі з боку […]
Національний тиждень безбар’єрності — це нагода говорити не лише про доступні будівлі, транспорт чи сайти. Це також привід подивитися на те, чи може людина вчасно отримати допомогу, коли вона їй найбільше потрібна. В умовах війни це питання стало особливо важливим. Люди з інвалідністю, люди старшого віку, ветерани з пораненнями, внутрішньо переміщені особи, родини з дітьми […]