Іванківська громада вчиться створювати інклюзивне середовище

Що таке інклюзія? Для когось — це пандус біля школи чи озвучений сайт. А для когось — це простягнута рука, слово підтримки або впевненість, що тебе почують. Саме про це говорили учасники чергового тренінгу, який відбувся в Іванківській громаді у межах проєкту, що реалізується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за підтримки Іспанського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (AECID).

До навчання долучилися представники соціальної сфери, зокрема: соціальні робітники та робітниці Територіальних центрів соціального обслуговування, фахівці із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Іванківської громади.

Цей день став для багатьох не просто навчанням, а нагадуванням: інклюзія починається з поваги.

«Інклюзія — це не лише про фізичну доступність, а про людяність, відкритість і гідність кожного. Про вміння бачити в людині — людину, а не її діагноз», — підкреслила тренерка Юлія Найда, директорка Всеукраїнського фонду «Крок за кроком», експертка й консультантка з питань інклюзивності.

Разом із нею працювала Інна Горбенко, практична психологиня, кандидат педагогічних наук, залучена тренерка ВФ «Крок за кроком» та Дитячого фонду ЮНІСЕФ. Під час сесій вона допомагала учасникам побачити, що справжня інклюзія починається не з інструкцій, а з емпатії:

«Коли ми спочатку намагаємось зрозуміти людину, а вже потім допомогти — тоді і народжується довіра», — зазначила пані Інна.

Протягом тренінгу говорили про права людини, моделі інвалідності, універсальний дизайн і розумне пристосування, виконували вправу «Доступна мова», пробували адаптувати тексти так, щоб кожен міг зрозуміти суть без складних термінів і бюрократизмів.

«Раніше я думала, що інклюзивність — це архітектура і доступність приміщень. А зараз розумію: вона починається з комунікації, з поваги до людини. Ми всі можемо бути частиною безбар’єрності — просто змінивши підхід», — зазначила учасниця тренінгу Ольга М.

Окремий блок присвятили взаємодії з батьками дітей із особливими освітніми потребами. Говорили про прийняття, про непрості переживання родин, у яких народилася дитина з порушеннями розвитку, і про те, як фахівці можуть стати їхніми справжніми партнерами.

«Батьки — це не просто клієнти. Це союзники. Якщо вони довіряють — тоді разом можна зробити значно більше», — наголосила Інна Горбенко.

Тренінг став ще одним важливим кроком для Іванківської громади, яка послідовно будує простір, де інклюзія — не виняток, а норма, а доступність — не формальність, а спосіб мислення.