Громадська рада при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України звернулася до міністра Дениса Улютіна із закликом офіційно роз’яснити позицію щодо виплат людям з III групою інвалідності та не допустити звуження їхніх прав. Звернення підтримали на засіданні Громадської ради, а документ підписав її голова Максим Мельніков.
Приводом для звернення стала заява міністра у ЗМІ щодо виплат людям з III групою інвалідності. Як зазначено в документі, Громадська рада категорично не погоджується з висловленою позицією про відсутність сенсу в таких виплатах. Автори звернення наголошують, що їх можливе скасування створює ризики для соціального захисту, добробуту та незалежного життя людей.
Громадська рада підкреслює, що пенсія по інвалідності — це не лише допомога людям із низькими доходами. Вона частково компенсує додаткові витрати, пов’язані з інвалідністю, адже потреба в лікуванні, реабілітації та щоденній підтримці може зберігатися незалежно від того, чи працює людина.
«Пенсію по інвалідності не можна розглядати виключно як інструмент боротьби з бідністю», — йдеться у зверненні.
Обґрунтовуючи свою позицію, Громадська рада посилається на конституційні гарантії соціального захисту, рівності перед законом і недопущення звуження змісту та обсягу наявних прав. На думку авторів документа, скасування пенсії для людей з III групою інвалідності без рівноцінного механізму підтримки може призвести до порушення цих гарантій.
У зверненні також наведено положення Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю щодо достатнього життєвого рівня, соціального захисту та незалежного життя. Автори наголошують: рішення про зміну механізмів підтримки мають враховувати міжнародні зобов’язання України та можливі наслідки для людей з інвалідністю.
Окреме застереження стосується можливої заміни грошових виплат соціальними послугами. Громадська рада звертає увагу на обмежене охоплення послугою підтриманого проживання, брак інформації про догляд вдома та залежність фінансування таких послуг від органів місцевого самоврядування. За таких умов, наголошують автори, людина ризикує втратити наявну фінансову підтримку, не отримавши натомість доступної соціальної послуги.
У документі порушено й питання витрат, пов’язаних зі здоров’ям. За оцінкою Громадської ради, для багатьох одержувачів пенсія по інвалідності є критично важливим джерелом коштів на лікування. Автори звернення вказують на фінансове навантаження через придбання ліків і витратних матеріалів, а також отримання необхідної медичної допомоги. Зменшення доходів може лише посилити ці труднощі.
Крім того, Громадська рада звертає увагу на проблеми із забезпеченням засобами реабілітації, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, соціальними послугами, реалізацією житлових гарантій і безбар’єрністю. На її переконання, зміни у виплатах не можна розглядати окремо від фактичної доступності інших видів підтримки.
Особливу увагу у зверненні приділено ветеранам з інвалідністю та цивільним, які набули інвалідності внаслідок збройної агресії Росії. Автори наголошують: формальна можливість працювати не означає реального доступу до працевлаштування. Серед перешкод — дискримінація з боку роботодавців, необхідність повторних операцій і наслідки бойових травм. Ухвалюючи рішення, необхідно враховувати ці обставини, а також потреби цивільних постраждалих, які не мають ветеранського статусу.
Ще одним принциповим питанням є участь самих людей з інвалідністю у формуванні рішень, що стосуються їхнього життя. За твердженням Громадської ради, публічному озвученню позиції не передували тісні консультації з організаціями осіб з інвалідністю, а саме питання не розглядала Громадська рада. У зверненні нагадують про передбачену Конвенцією ООН необхідність таких консультацій.
Громадська рада сформулювала чотири вимоги до Міністерства:
- офіційно роз’яснити позицію щодо виплат людям з III групою інвалідності;
- запровадити мораторій на звуження виплат людям з інвалідністю;
- гарантувати незастосування обмежень їхніх прав, зокрема прав ветеранів з інвалідністю та цивільних, які постраждали внаслідок збройної агресії;
- до ухвалення будь-яких рішень провести й оприлюднити оцінку їхнього впливу на рівень бідності.
Автори звернення закликають враховувати реальні умови життя людей з інвалідністю, доступність послуг і додаткові витрати, яких вони зазнають. Офіційне роз’яснення Міністерства та відкритий діалог з організаціями людей з інвалідністю мають прояснити подальшу долю соціальних гарантій.
