Десять років після Резолюції ВООЗ: Як у нас справи з паліативною допомогою? (ENG)

У травні 2024 року виповнилося 10 років з часу, коли ВООЗ прийняла окрему резолюцію щодо паліативної допомоги, закликаючи всі країни посилити цей компонент охорони здоров’я. Щороку, у другу суботу жовтня, відзначається Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги. У 2024 році ця подія відбудеться 12 жовтня, під егідою Світового Альянсу паліативної допомоги, який об’єднує національні та регіональні організації, що підтримують розвиток паліативної допомоги.

Це важлива подія для підвищення обізнаності, адвокації змін політики та освіти медичних працівників і громадськості щодо принципів паліативної допомоги. Вона визнається правом людини на здоров’я і повинна надаватися через інтегровані послуги охорони здоров’я, з урахуванням потреб пацієнтів. За даними ВООЗ, щороку близько 56,8 мільйона людей потребують паліативної допомоги, проте лише 14% отримують її.

В Україні паліативна допомога включена в Програму медичних гарантій і є безкоштовною для пацієнта. НСЗУ фінансує як стаціонарну, так і мобільну паліативну допомогу. За даними МОЗ на 2024 рік, паліативну допомогу в стаціонарних умовах надає 751 медичний заклад, а мобільну допомогу — 1210 надавачів.

Зростання кількості хронічних захворювань, старіння населення та наслідки війни збільшують потребу в паліативній допомозі. Важливими є системний підхід на державному рівні, належне фінансування та підготовка фахівців.

Швидке опитування Національної Асамблеї людей з інвалідністю виявило кілька проблем:

• Існують законодавчі гарантії, проте їх реалізація на практиці часто неефективна через бюрократію та проблеми з доступністю послуг.
• Низька обізнаність серед політиків і тих, хто приймає рішення, призводить до помилкових стратегій і рішень, таких як окремі паліативні будинки для військових.
• Існують стереотипи, що паліативна допомога потрібна лише онкохворим або людям на останніх етапах життя.
• Низька обізнаність пацієнтів про свої права та державні гарантії.
• Недостатнє фінансування медичного персоналу, що призводить до браку кадрів, особливо у зв’язку з відтоком через війну.

Національна Асамблея людей з інвалідністю України продовжує працювати над покращенням ситуації з паліативною допомогою і закликає до співпраці зацікавлені організації.

********

In May 2024, the World Health Organization commemorated the tenth anniversary of the adoption of a distinct resolution on palliative care, urging all nations to enhance this crucial aspect of healthcare. Every October, the World Hospice and Palliative Care Day is celebrated. This event will take place in October 2024 under the auspices of the World Alliance of Palliative Care, which unites national and regional organizations supporting the development of palliative care.

This is an important event in order to raise awareness, advocate for policy change, and educate health professionals and the public about the principles of palliative care. It is recognized as a human right to health and should be provided through integrated health care services that consider the needs of patients. According to the World Health Organization, about 56.8 million people need palliative care each year, but only 14% are receiving it.

In Ukraine, palliative care is included in the Medical Guarantee Program and is free to patients. The NSHU provides both stationary and mobile palliative care. According to the data provided by the Ministry of Health for the year 2024, palliative care in stationary conditions is provided by 751 medical establishments, whereas mobile care is provided by 1,210 providers.

The increasing number of chronic diseases, ageing populations, and the effects of war increase the need for palliative care. A systematic approach at the state level, with proper funding and training of specialists, is important.

A brief survey of the National Assembly for People with Disabilities revealed several issues:

• Legal guarantees exist, however, their implementation in practice is frequently ineffective due to bureaucracy and issues with service accessibility.
• Low awareness among politicians and decision-makers can lead to flawed strategies and solutions, such as separate palliative homes for the military.
• There exist preconceived notions that solely cancer patients or individuals in their final stages of life require palliative care.
• Patients are less aware of their rights and state guarantees.
• Insufficient funding for medical personnel has resulted in staff shortages, particularly as a result of war attrition.

The National Assembly of People with Disabilities of Ukraine continues to work towards improving the situation with palliative care and invites interested organizations to cooperate.