В Україні реалізовано унікальний проєкт щодо навчання орієнтуванню, переміщенню та мобільності в просторі людей із глибокими порушеннями зору

Навчання людей із глибокими порушеннями зору просторовому орієнтуванню та мобільності (ОіМ) є однією з найважливіших умов компенсації порушення зору, та незалежного якісного життя. Будь-яка діяльність людини, в навчанні, роботі, побуті, особистому житті пов’язана із вмінням орієнтуватися у просторі. Усі заходи пов’язані із реабілітацією, абілітацією, навчанням людей із глибокими порушеннями зору повинні починатися із формувань чи вдосконалення знань умінь та навичок з ОіМ.

В Україні існує низка системних проблемних питань пов’язаних із навчанням ОіМ людей із глибокими порушеннями зору. Одне з них, це підготовка спеціалістів (інструкторів) із навчання ОіМ. На сьогодні така система підготовки в Україні відсутня, як наслідок якісне результативне навчання незрячих осіб орієнтуванню, переміщенню та мобільності в просторі в системі спеціальної, інклюзивної освіти, в реабілітаційних закладах загалом відсутнє чи відбувається неналежним чином. Спеціалісти, які працюють з людьми з порушеннями зору (вчителі-дефектологи, вчителі, соціальні працівники, ерготерапевти, фізичні терапевти, реабілітологи) потребують підвищення рівня теоретичних знань, практичних вмінь та навичок організації процесу навчання орієнтування в просторі та мобільності осіб з порушеннями зору.

На сьогодні, в умовах війни, і великої кількості людей, які втрачають зір після поранень, питання підготовки фахівців, які навчені працювати із людьми, які нещодавно втратили зір, є як ніколи актуальним.

У відповідь на цю проблему Національна Асамблея людей з інвалідністю України спільно з кафедрою офтальмопедагогіки та офтальмопсихології факультету спеціальної та інклюзивної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова реалізували ініціативу «Орієнтування та мобільність: основа реабілітації осіб з порушеннями зору» за підтримки ПРООН у межах проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» та за фінансування урядів Республіки Корея та Німеччини.

У межах ініціативи 18 фахівців з Києва, Львова, Харкова, Вінниці, Одеси пройшли навчання, здобули практичні знання та навички щодо застосування основ методики навчання просторового орієнтування та мобільності людей із порушеннями зору відпрацювавши реальні завдання та вправи «всліпу» (із пов’язками на очах) та зможуть у подальшому їх використовувати в своїй практичній діяльності.

Протягом 70 навчальних годин фахівці опрацювали близько двох десятків тем, зокрема щодо психологічних бар’єрів та мотивації до навчання просторового орієнтування та мобільності людей із порушеннями зору; методики та техніки фізичного супроводу людей з порушеннями зору; використання збережених аналізаторів під час орієнтування та переміщення у просторі; формування та вдосконалення просторових уявлень у людей із порушеннями зору; методики навчання О&М у закритому та відкритому просторі; способів орієнтування та переміщення за допомогою білої тростини; методики вивчення та проходження маршрутів в т.ч. в умовах міста; інноваційних систем, сервісів та застосунків невізуальної навігації на вулиці та у приміщенні.

У межах ініціативи авторами напрацьовано пакет навчальних матеріалів: програма семінару-тренінгу (розрахована на 70 навчальних годин), інформація про семінар-тренінг, план-конспект та сім відеоуроків (створені у вигляді відеоконспектів на основі відзнятого робочого відео в ході проведення десятиденного семінару-тренінгу).

Ознайомитись з матеріалами можна за посиланням.

Відгуки учасників/-ць:

Анна Бевз, учасниця семінару. “Для мене семінар, то як мозковий штурм тривалістю в 10 днів, і з кожним днем я все більше розуміла, що не даремно сюди приїхала! Тетяна Гребенюк та Ірина Сасіна – ви дали теоретичне розуміння зорового сприймання та компенсаторних процесів при порушеннях зору, Ігор Кушнір відкрив світ інноваційних систем та навігації, Євгеній Свєт – дав можливість побачити світ очима незрячого! Тренери навчили основам методики і техніки фізичного супроводу, дали розуміння просторового уявлення, орієнтування у відкритому просторі… Тепер, коли мені говорять: «Наш заклад є доступним для всіх людей з інвалідністю!», то завдяки вам Євгеній, я маю, що сказати у відповідь, бо то не є доступність для всіх) Ви дали нам (слухачам вільним і не вільним) підґрунтя знань, які ми будемо в подальшому використовувати і в вдосконалювати. Мені повезло з вами працювати) Тепер я маю розуміння правильного підходу до реабілітації людей з порушеннями зору. Також вдячна за можливість працювати з незалежною, мобільною та дуже крутою демогрупою. З ними було легко і комфортно. За час проведення семінару я отримала розуміння поняття «орієнтування незрячого в просторі» і «індивідуальна мобільність», я маю розуміння методик і основ технік супроводу, але для повноцінної підготовки фахівців за даним напрямом, потрібно в рази більше часу. Всі отримані знання та навички планую використати у своїй подальшій діяльності. Є багато планів, ідей які тільки чекають своєї черги для втілення в життя. Вірю, що це перший крок до великих змін. З радістю очікую наступних зустрічей”.

Інна Тягульська, учасниця семінару. “Це була складна робота, водночас наповнена позитивними емоціями та неймовірними враженнями, якими я хочу поділитися. Особисто я отримала найцінніший досвід, який закріпився практичним відпрацюванням та буде використовуватися у подальшій моїй роботі. Дякую усім, хто був дотичний до створення та реалізації семінару, і звичайно дякую всім учасникам за активність та дружню атмосферу”.

Зоряна Хамітова, учасниця семінару. “Хотіла подякувати Вам та всім організаторам за семінар «Орієнтування та мобільність (О&М)». Я дізналась багато нового. Переборола свій давній страх і спробувала на собі, як то воно бути незрячою людиною. Навчання проходило в доброзичливій атмосфері, що дуже допомагало під час занять. Я познайомилася з новими цікавими людьми. Ще раз пересвідчилася, що незрячі люди хочуть, можуть і живуть повноцінним життям. Наприкінці кожного дня ми підводили підсумки, що давало можливість нагадати і систематизувати отримані знання. Ще раз дякую всім тренерам та організаторам. Окрема подяка демонстраційній групі”. 

Людмила Шрамко, учасниця семінару. “Перш за все, варто зауважити, що захід був актуальним і необхідність проведення чогось подібного назрівала вже давно, особливо з огляду на відсутність в Україні системи підготовки інструкторів з орієнтування та мобільності. Тренери, справжні ентузіасти та професіонали своєї справи, дуже вдало дібрали обсяг та зміст матеріалу, зокрема й практичної діяльності, і на високому рівні організували весь процес роботи. Здавалося, вони змогли охопити більше, ніж дозволяв формат семінару. По суті, вийшов досить концентрований навчальний експрескурс. Це дало змогу слухачам поповнити та систематизувати свої знання, збагатити досвід, зорієнтуватися в тому, які вміння та навички необхідно відпрацьовувати, окреслити для себе нові цілі та завдання. Тематичні блоки логічно відображали складові та послідовність роботи щодо навчання орієнтування в мікро- та макропросторі людей з порушеннями зору. Хочеться окремо відзначити високий рівень навичок орієнтування в просторі та мобільності представників демогрупи. Вони наочно продемонстрували, яких результатів можна досягти, працюючи цілеспрямовано й системно. Важливу роль відігравала загальна атмосфера семінару, яку створювали тренери та представники демогрупи й намагалися підтримувати слухачі і яка поєднувала в собі дисциплінованість, серйозне та відповідальне ставлення до роботи, розумну вимогливість і водночас невимушеність, креатив, гумор, доброзичливість та позитивні емоції. Цьому неабияк сприяло й активне застосування елементів гри. Постійний діалог, обговорення та дискусії також пожвавлювали робочий процес, давали поживу для роздумів, можливість висловити та почути різні точки зору, отримати компетентні відповіді на свої запитання. Якщо підсумувати все зазначене вище кількома простими словами, то можна з упевненістю сказати, що захід виявився дуже вдалим, насиченим, змістовним, цікавим та корисним. Вдячна організаторам, тренерам та представникам демогрупи. Важливо, щоб робота в цьому напрямі продовжилася й в Україні таки налагодилася система підготовки інструкторів з орієнтування в просторі та мобільності”.

Євгеній Свєт, тренер. “Про такий семінар мріяв вже давно, оскільки була необхідність поділитися теоретичними знаннями та власним практичним досвідом з фахівцями, які працюють з людьми з порушеннями зору. Також на семінарі вперше в Україні було використано принципово нове обладнання та спеціально облаштований простір для навчання просторовому орієнтуванню людей з порушеннями зору. Слухачі отримали початкові знання, які дозволять їм надалі продовжити оволодіння методикою просторового орієнтування та мобільності на більш високому рівні. Семінар дозволив розробити новий підхід до навчання методики просторового орієнтування та мобільності фахівців з різних сфер та створив передумови формування системи підготовки фахівців з просторового орієнтування та мобільності у закладах вищої освіти”. 

Тетяна Гребенюк, тренерка. “Необхідність проведення семінару була продиктована вимогами практики, адже сьогодні в Україні не здійснюється системна підготовка інструкторів з просторового орієнтування та мобільності. Слухачі семінару, це були в основному працівники реабілітаційних центрів (ерготерапевти, соціальні працівники), які вже на момент проведення семінару мали надавати реабілітаційні послуги ветеранам, які втратили зір внаслідок бойових дій, але не мали для цього необхідних професійних компетенцій. Відповідно, всі слухачі були мотивованими, зацікавленими та з великим ентузіазмом включалися в роботу та здобували необхідні їм знання та вміння. Дякуємо ПРООН за надану можливість провести семінар на високому рівні із залученням фахівців з різних регіонів України”.

Для довідки:

Ініціативу впровадили ГС ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» спільно з кафедрою офтальмопедагогіки та офтальмопсихології факультету спеціальної та інклюзивної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова за підтримки Програми розвитку ООН у межах проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» та за фінансування урядів Республіки Корея та Німеччини.