Почути й підтримати: як ГО «Вікторія» та Ольга Виноградова посилили жінок з інвалідністю у Миколаєві
28 Січня 2026
Поширити:
Миколаїв — прифронтове місто, яке з перших місяців повномасштабної війни Російської Федерації проти України стало місцем прихистку для тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед них — багато жінок з інвалідністю, зокрема з Херсонської області, які втратили дім, стабільність і доступ до звичних сервісів підтримки. ГО «ММ ФОК осіб з інвалідністю «Вікторія»» за координації Ольги Виноградової провело активності проєкту “Гуманітарне реагування та відновлення: посилення лідерства організацій жінок з інвалідністю», який реалізовується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) та технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за, який суттєво вплинув на якість життя жінок з інвалідністю.
До участі в проєкті організація переважно працювала у сфері фізкультурно-спортивної реабілітації жінок та чоловіків з порушеннями опорно-рухового апарату. Проєкт став точкою переосмислення роботи та дозволив зосередитися на психосоціальній і гуманітарній підтримці жінок з інвалідністю, зокрема внутрішньо переміщених осіб.
«Коли ти починаєш не просто приймати заявки, а особисто говорити з жінками, ти чуєш зовсім інше. Ти бачиш, як вони реально живуть, з чим стикаються щодня, і розумієш всю складність їхньої ситуації», — ділиться Ольга Виноградова.
Одним із ключових компонентів проєкту стала професійна психологічна підтримка, яка раніше була недоступною для цільової аудиторії. У межах ініціативи було проведено 10 групових психологічних занять і 6 розвантажувальних майстер-класів протягом шести місяців, які відвідали 48 жінок. Ці заходи допомогли жінкам краще розуміти власні емоції, навчитися реагувати на стрес і знизити рівень психологічного напруження.
«Ми працювали з темами емоційного вигорання, реакції на агресію, внутрішніх кордонів. У воєнний час люди постійно живуть у напрузі й не розуміють, як себе вберегти. Жінки говорили, що почали інакше реагувати на конфлікти, краще відчувати себе і свої потреби», — розповідає Ольга.
Проєкт також виявив масштабні проблеми, з якими стикаються жінки з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За словами керівниці організації , однією з найгостріших стала житлова проблема.
«Багато жінок живуть у квартирах, абсолютно не пристосованих для людини з порушеннями опорно-рухового апарату. Навіть якщо є родичі, які допомагають, свобода дій у таких жінок фактично відсутня», — пояснює вона.
Через високу вартість оренди більшість доходів таких родин витрачається на житло, залишаючи мінімальні ресурси для базових потреб. У відповідь на це в межах проєкту 35 жінок отримали сертифікати на харчові продукти та 101 жінка отримала набори засобів особистої гігієни, що стало критично важливою підтримкою.
Окремим напрямом стала інформаційна та консультаційна допомога, яку надали 31 жінці. Жінки зверталися з питаннями щодо оформлення документів з інвалідності, доступу до медичних і соціальних послуг, отримання асистивних технологій.
«Ми побачили, що жінки в новому місті просто не знають, куди звертатися. Їх ніхто не інформує, що вони мають право на певні послуги чи засоби гігієни через медичні заклади. Без супроводу вони залишаються сам на сам із системою», — зазначає Ольга.
Завдяки проєкту сформувалася стійка жіноча спільнота, яка відчула підтримку, взаємну солідарність і безпечний простір для обміну досвідом. Учасниці висловили бажання продовжувати психологічні зустрічі й надалі.
«Жінки самі говорили, що відчули зміни — у своєму стані, у ставленні до себе, у спілкуванні з близькими», — ділиться керівниця проєкту.
Крім того, діяльність ГО «Вікторія» поширилася на адвокацію прав жінок з інвалідністю щодо доступності послуг у сфері обслуговування. Аудити доступності закладів, в тому числі приватних , показали, що саме стереотипи й небажання змін часто створюють бар’єри для людей з інвалідністю.
«Ми ще раз переконалися: бар’єри створює не інвалідність, а середовище й ставлення. І саме з цим потрібно працювати», — підсумовує Ольга Виноградова.
Завдяки підтримці ООН Жінки в Україні та WPHF жіноче лідерство на місцевому рівні сприяє реальним змінам — від негайної допомоги до посилення голосу жінок з інвалідністю та зменшення бар’єрів у громаді навіть в надскладних умовах війни.
Проєкт «Гуманітарне реагування та відновлення: посилення лідерства організацій жінок з інвалідністю» впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого і швидкого інструменту фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації, а також використанні ключових можливостей миробудівництва.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) — це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Олександра Перькова,комунікаційна менеджерка проєкту
У Торчинській селищній територіальній громаді Волинської області розпочинається адвокаційна кампанія «Гідність поруч: громада без бар’єрів для ветеранів та людей з інвалідністю», спрямована на формування культури поважного та коректного ставлення до людей з інвалідністю, зокрема ветеранів війни. Ініціатива має на меті не лише підвищити обізнаність мешканців громади щодо потреб ветеранів та людей з інвалідністю, а й […]
…Її рідний Тростянець, невеличкий затишний, зелений, із Музеєм шоколаду, з 2025 року має статус «Місто-герой України». До кордону із країною-терористом звідси – менше півсотні кілометрів, територія громади є зоною постійних артилерійських обстрілів, ударів КАБами та спроб проникнення російських диверсійно-розвідувальних груп. Ще трохи далі на північний схід, у бік прикордоння, вже на початку нинішнього року були […]
НАІУ відкриває набір на 3-денний навчальний семінар з адвокації для організацій людей з інвалідністю, який відбудеться 20–22 квітня 2026 року у Києві. Учасники отримають практичні інструменти адвокації та можливість подати заявки на конкурс мікрогрантів. ** Національна Асамблея людей з інвалідністю України (НАІУ) запрошує громадські організації осіб з інвалідністю до участі у 3-денному навчальному семінарі «Адвокація […]
З дитинства лікарі попереджали: зір погіршуватиметься… І справді, такі «хвилі» траплялися у неї кілька разів упродовж життя: вчора ще бачила добре, а сьогодні вже доводиться прикладати зусилля. Але у 2021-му все змінилося фатально і дуже різко. «Я прокидаюся зранку і розумію – все… Світ потемнів остаточно, – розповідає полтавчанка Алла Шартдінова. – Навіть сама не […]
У Рожищенській громаді розпочинається адвокаційна кампанія «Простір рівних: Від культури спілкування до стандартів доступності», яка має на меті посилити культуру поваги та підтримки людей з інвалідністю і сприяти створенню більш доступного середовища. Першим кроком стане публічний захід «Без бар’єрів: практика поваги», де мешканці громади, молодь, люди з інвалідністю та представники місцевої влади зможуть обговорити бар’єри, […]
«Коли атомна станція вибухнула, навкруги був шок, розгубленість і шалена плутанина. Люди не розуміли навіть, де саме сталася катастрофа: чи то в Чорнобилі, чи то Чернівцях. Навіть назви плутали, масштабів же ніхто не усвідомлював узагалі, – згадує події далекого 1986 року ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС мешканець Коростеня (Житомирська область) Валерій Пахар. – Всі сподівалися, […]