Незламна – цикл мотиваційних статей. Наталія Медведєва: незрячий психолог, який допомагає бачити життя по-новому

Вже не має сенсу говорити про унікальність кожної особистості. Кожен має свій світ, будує своє життя, розуміє і сприймає все по-своєму. Звичайно, ми маємо спільні функціональні можливості, а саме – ноги, руки, очі тощо. Та чи задумувалися ви, як сприймають цей світ ті, хто має порушення хоча б однієї функції? Наприклад, порушення зору. Згадайте свій стан, коли ви прокинулися вночі від дивного або страшного сну і не могли нічого побачити у повній темноті. Або коли ви щось десь поклали і не могли знайти протягом тривалого часу. Та є люди, які не мають зору взагалі або втратили його з тих чи інших причин. Як вони орієнтуються у просторі і знають, де їхні речі?…

Я хочу поділитися з вами історією однієї жінки, яка попри те, що втратила зір  реалізувала себе, як професіонал своєї справи і як мотиватор. Вона не тільки не втратила свою пристрасть до життя та свого фаху – психології, але й стала успішним психотерапевтом, який допомагає багатьом людям.

Знайомтесь – Медведєва Наталія – незрячий психолог, магістр соціальної психології.

Наталія родом із Запоріжжя, закінчила Запорізький державний університет та аспірантуру в інституті психології імені Г.С. Костюка, мала досвід роботи зі студентами з інвалідністю на базі Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», а також працювала 10 років у Всеукраїнському реабілітаційному центрі Українського товариства сліпих як психолог і викладач комп’ютерних технологій для незрячих.

Як комунікаторці у сфері освіти, науки та інновацій, мені, безперечно, важливо знати особливості в тому числі й інклюзивного навчання, а також це важливо і для реалізації вагомих проєктів. Саме тому я познайомилася з Наталією. Так склалося, що наша співпраця розпочалася зі спільної поїздки до Польщі в рамках участі в семінарі з мобільності та орієнтації. Саме там я зрозуміла і побачила унікальність цієї жінки. Я досить проста й відкрита людина, тому вибачившись перед Наталією, запитала, чи можу я задати їй можливо дивні питання, але мені потрібно було знати на них відповіді:

– Як ти знаєш, на скільки треба перевернути чашку, коли ти п’єш каву?

– Як ти так швидко орієнтуєшся в туалетi?

– Як ти робиш макiяж?

– Ти готуєш сама? Ти ще й прибираєш???

– Чи вдаряєшся ти мiзинчиком об меблi?

Тобто, мої знання про осiб з порушеннями зору були дуже обмеженi щодо практичностi таких людей у повсякденному житті. Тому, щоб все зрозумiти, я стала пiзнавати, а можливо, десь навiть дослiджувати Наталiю.

Безперечно на всі питання я отримала відповіді та навіть більше – побачила і навіть відчула. У деяких моментах, я була впевнена, що Наталія бачить. Вона прекрасно, й за всіма правилами етикету снідає, обідає, п’є каву, при цьому встигає активно підтримувати бесіду. Коли ми дуже поспішали (а зазвичай так і було) я супроводжувала Наталію і, частіш за все, мені не доводилося говорити їй про сходи. Вона відчувала мене і впевнено піднімала ногу перед початком сходів або звертала ліворуч чи праворуч. Усі дні семінару ми активно відпрацювали та ще й встигли насолодитися Варшавою. Так, ми відвідували старе місто та зустріли захід сонця на вершині бібліотеки, оглянули набережну та, звичайно ж, здійснили шопінг. Кожна з нас, отримала масу задоволення, відчула нові смаки та нові речі.

Дорогою Наталія здійснила майстер-клас терапії з метафоричними картками що не мають однозначного тлумачення, а лише викликають уяву та фантазію. Тому робота з ними не така уже й проста, як може здатися з першого погляду. Так, вона працює з графічною інформацією теж. Резюмуючи першу поїздку з незрячою психологинею можу стверджувати, що всі межі тільки в нашій голові.

Наталія мріє написати книгу про незрячого психолога, у якій хоче розповісти про свою життєву історію, свої переживання, ситуації з якими стикалась, і свої поради для людей, які прагнуть жити повноцінно. Зараз вона бере участь у міжнародному проекті «Регенерейшен» для психологічної підтримки українських жінок під час воєнних дій в Україні.

Наталія є активною учасницею різних соціальних проєктів, спрямованих на покращення життя людей з інвалідністю, особливо слабозорих і незрячих. Саме зараз вона працює керівником інклюзивного напрямку в благодійному фонді «Здоров’я майбутнього».

Вона є прикладом сили волі, оптимізму і саморозвитку.

Наталія допомагає людям як практичний психолог і займається психосоматичними проблемами. Вона використовує методи гештальттерапії, трансактного аналізу, тілесноорієнтованої психотерапії, а зараз вивчає процес орієнтований підхід. Вона також ефективно працює з метафоричними асоціативними картками. У минулому році вона пройшла чимало курсів з подолання психологічної травми.

Як психолог, який не бачить, у Наталії є свій унікальний стиль терапевтичної роботи. До початку повномасштабної війни вона організовувала групи для жінок на тему стосунків, особливо стосунків з матерями, і була рада бачити позитивні зміни в життях багатьох учасниць.

В роботі Наталії дуже допомагає комп’ютер, на якому встановлена спеціальна программа екраного доступу. Ця програма читає текст на екрані синтезованим голосом і дозволяє їй читати й писати за допомогою клавіатури, таким чином, Наталія може спілкуватися з клієнтами через інтернет, читати лекції та статті, слухати аудиокниги та музику.

Як звичайна жінка, людина, вона може ходити самостійно, користуючись білою тростиною, але з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, це стало важче. Та Наталія впевнена, що настане час, коли вона знову зможе легко пересуватися по місту, зустрічатися з подругами за чашкою кави в кафе.

Знаю, виникає питання: все-таки, при яких обставинах вона втратила зір? Наталія Медведєва почала втрачати зір близько 20 років тому в юному віці і врятувати його не допомогли навіть 10 проведених операцій.

Нині Наталія відкрита та комунікабельна особистість, яка готова поділитися своїм досвідом, як вона перетворилася з розгубленої дівчини, яка несподівано втратила зір, на людину, яка йде своїм шляхом. Вона хоче надихнути інших людей, які стикаються з труднощами, показати їм, що все можливо, якщо маєш мрію та бажання!

Я дуже захоплююся цією жінкою і її досягненнями. Наталія доводить, що немає неможливих ситуацій, а є тільки неможливі настрої. Вона надихає бути кращою і не здаватися перед труднощами.

Авторка Наталія БОВТРУК

«НЕЗЛАМНА» – цикл статей про українських жінок та дівчат, що мотивують, захоплюють та надихають!

Ця ініціатива впроваджується в рамках проєкту «Сприяння правам жінок та дівчат з інвалідністю шляхом посилення їх участі та лідерства в громадах», який реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги / WPHF.

Про Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF).

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, – це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 500 місцевих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 28 країнах світу, які постраждали від кризи.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй».