Наставництво і адаптації, які допомагають дійти до результату
2 Липня 2026
Поширити:
Це третій матеріал із циклу «Позитивні практики інклюзивності профосвіти» — історій про те, як практичні рішення в закладах професійної освіти знімають бар’єри в навчанні та допомагають людям рухатися до самостійності.
Інклюзивна професійна освіта часто тримається на простій речі — наставництві. Коли поруч є викладач, який не відмахнеться від труднощів, а допоможе знайти рішення, навчання стає реальним і дає результат.
Саме такі приклади ми збираємо й поширюємо в межах проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю», який є частиною Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, щоб працюючі рішення ставали системними, а не поодинокими.
Полтава: як викладачка допомагає зробити крок уперед
Лілія Шкреба з 2017 року працює у Полтавському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості майстринею виробничого навчання та викладачкою. Вона має досвід роботи зі здобувачами освіти з різними потребами та пройшла навчання з інклюзії та психосоціальної підтримки в межах проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю».
Свій підхід Лілія пояснює просто: важливо не «вимагати однаково», а підбирати шлях, який працює саме для цієї людини — і в теорії, і в практиці. Її особистий досвід теж вплинув на це: «Маю сусідів — нечуючих людей. Зрозуміла, як важливо використовувати альтернативні способи спілкування… Дуже жалкую, що не володію жестовою мовою».
Лілія каже, що в роботі її рятують два принципи: емпатія («поставити себе на місце людини») і практика («як саме виконати операцію, крок за кроком»). «Для мене навчання — це можливість. Одразу думаю, як я можу це застосувати на практиці», — додає вона.
Саме ці принципи стали ключовими, коли до Центру прийшла Олена з мрією навчитися шити.
Історія Олени: шиття — крок за кроком із підтримкою наставника
Нещодавно до Центру прийшла Олена з мрією навчитися шити. Вона має протез руки, який не рухається. На старті це виглядало дуже складно, але викладачка разом з Оленою почала підбирати рішення під конкретні операції.
«Очі бояться, мозок ставить перешкоду — ні, це неможливо. Але важливо спробувати», — пояснює Лілія.
Щоб Олена могла виконувати завдання самостійно, у навчанні застосували практичні адаптації:
для операції зборки (рюша), яка зазвичай потребує двох рук, використали спеціальну лапку для зборки — і Олена змогла виконувати операцію самостійно;
замість важкої у користуванні праски придбали ручну парову праску зі стійкою для одягу — тепер Олена може прасувати однією рукою.
Під час навчання були моменти втоми й зневіри. «Іноді Олена говорить: “Ні, не можу“. Але я підтримую її: “Дивися, все виходить”. Така підтримка дуже важлива», — каже викладачка.
«Коли у неї труднощі, я намагаюся поставити себе на місце Олени і знайти практичні шляхи виконання конкретної технологічної операції», — додає Лілія.
«Для нас ключове — щоб здобувач освіти не залишався сам на сам із труднощами». Наставництво й правильні інструменти допомагають довести навчання до результату», — коментують в адміністрації ЗПО.
Результат: завдяки наставництву й точним адаптаціям Олена вже виконує частину ключових операцій самостійно — і це повертає впевненість рухатися далі в навчанні та професії.
Що саме спрацювало в цьому кейсі
Наставництво: підтримка в «точках зневіри» і рух малими кроками.
Точні інструменти під конкретні операції: рішення «тут і зараз», які знімають бар’єр у навчанні.
Фокус на самостійність: адаптації підібрані так, щоб Олена могла виконувати операції самостійно.
Цей кейс підготовлено як доказовий приклад ефективних рішень командою проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю», що впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) спільно з Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL)
Сьогодні ми дякуємо всім, хто захищає Україну, її свободу, незалежність і право кожного з нас жити у своїй країні. Дякуємо військовослужбовцям, ветеранам і ветеранкам, усім, хто пройшов і продовжує проходити цей надзвичайно складний шлях. Серед захисників і захисниць — багато людей, які внаслідок війни отримали поранення та інвалідність. Повернення до цивільного життя має означати не […]
Як зробити транспорт, медичні заклади й адміністративні послуги доступнішими, а підтримку дітей і ветеранів — ближчою до їхніх потреб? Наприкінці вересня 2026 року Ресурсний центр Національної Асамблеї людей з інвалідністю України організував підсумкову онлайн-зустріч, присвячену результатам п’яти регіональних адвокаційних ініціатив. . Ініціативи реалізовували протягом березня — серпня 2026 року у Вінницькій, Львівській, Одеській і Полтавській […]
Чи може отримати базову соціальну допомогу одинока людина пенсійного віку, яка не має доходу? Як визначається склад сім’ї, якщо люди живуть разом, але зареєстровані за різними адресами? Що робити, якщо не всі члени родини можуть скористатися Дією? Ці та інші практичні запитання стали центральною частиною онлайн-заходу «Базова соціальна допомога», який 28 вересня Національна Асамблея людей […]
ДІТИ ВЧАТЬСЯ У ВАС Цей інформаційний продукт став можливим завдяки щедрій підтримці, наданій Урядом Сполучених Штатів Америки. Зміст є відповідальністю Моментум Вілз фор Хьюменіті та не обов’язково відображає погляди Уряду Сполучених Штатів Америки. This media product is made possible by the generous support of the United States Government. The contents are the responsibility of Momentum […]
У межах мінігрантової ініціативи Національної Асамблеї людей з інвалідністю України за фінансування Disabled People’s Organisations Denmark (DPOD) п’ять громадських організацій реалізували локальні проєкти, спрямовані на вирішення конкретних проблем людей з інвалідністю у своїх громадах. Одна з таких ініціатив — проєкт «Різні формати — рівні можливості», який упродовж червня–вересня 2026 року реалізувала у Миколаєві ГО «Центр […]
НЕ ЗНАЄШ, ЯК СПІЛКУВАТИСЬ? ПРОСТО ЗАПИТАЙ Боїшся сказати щось недоречне? Не розумієш, як можеш допомогти? Не знаєш, як краще звернутися? Універсальних правил взаємодії з людьми з інвалідністю не існує. Тому не потрібно здогадуватися – краще безпосередньо запитати людину. Прості звернення на кшталт “Як вам буде зручніше?”, “Що саме я можу зробити?”, “Підкажіть, будь ласка, як […]